ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2020 року
м. Київ
справа №344/2001/15-а
адміністративне провадження №К/9901/27795/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 344/2001/15-а
за позовом Гаражного кооперативу (далі - ГК) "Соколи" до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (далі - Івано-Франківська міськрада), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської області (далі - Вовчинецька сільрада), про визнання нечинним рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ГК "Соколи" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Глушка І.В., суддів Довгої О.І., Запотічного І.І., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 11.02.2015 ГК "Соколи" звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати нечинним та скасувати рішення Івано-Франківської міськради від 08.08.2013 №1191-37 "Про погодження межі між м. Івано-Франківськ та с. Вовчинець".
Позов обґрунтовано тим, що оспорюваним рішенням погоджено межу с. Вовчинець. При цьому, у пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчиненць Вовчинецької сільради згадуються підприємства та об`єкти господарської діяльності, інтереси яких враховано при зміні меж с. Вовчиненць, однак не згадуються підприємства та суб`єкти господарювання, розташовані на землях м. Івано-Франківська, які повинні перейти до с. Вовчиненць згідно із цим рішенням та проектом землеустрою, зокрема наявність діючого ГК "Соколи" та майна його членів, що є втручанням в господарську діяльність ГК "Соколи".
Позивач зазначив, що погодження межі між містом і селом не входить до повноважень міської ради. Вважає, що погодженню підлягає не межа, а проект землеустрою. При цьому в проекті землеустрою не враховано інтереси позивача, а саме яким чином буде використовуватись земельна ділянка площею 6 га, на якій здійснює свою діяльність ГК "Соколи" після переходу її до с.Вовчинець.
Також позивач вказав, що зміна меж міста Івано-Франківська матиме наслідком подвійність підпорядкування, оскільки державну реєстрацію ГК "Соколи" здійснено в м. Івано-Франківськ, а майно (гаражі членів кооперативу) буде адміністративно знаходитись в с. Вовчинець.
На думку позивача, оскаржуване рішення позбавляє гаражний кооператив можливості користуватись земельною ділянкою, а власників гаражів - можливості реалізовувати своє права власності на них.
2. Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області постановою від 31.07.2015 відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 14.03.2017 скасував постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.07.2015, ухвалив нове, яким задовольнив позовні вимоги.
4. Верховний Суд постановою від 11.06.2019 скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017, а справу направив до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
5. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.09.2019 скасував постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.07.2015, а провадження у справі № 344/2001/15 закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. 07.10.2019 ГК "Соколи" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019, ухвалити нове судове рішення, яким визнати нечинним та скасувати рішення Івано-Франківської міськради від 08.08.2013 № 1191-37 "Про погодження межі між м. Івано-Франківськ та с. Вовчинець".
7. Верховний Суд ухвалою від 10.10.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
8. 08.11.2019 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу ГК "Соколи", в якому Івано-Франківська міськрада просить залишити останню без задоволення, а оскаржувану позивачем постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що згідно із проектом землеустрою, виготовленим ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", оспорюваним рішенням Івано-Франківської міської ради "Про погодження межі між м. Івано-Франківськ та с. Вовчинець" від 08.08.2013№ 1191-37 було погоджено межу між м. Івано-Франківськ та с. Вовчинець.
У 2010 році був розроблений генеральний план с. Вовчинець та затверджений рішенням Вовчинецької сільради від 30.06.2011. Вказаним генеральним планом передбачено включення в межі села всіх земель, що знаходяться на території сільської ради.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір належить розглядати за правилами КАС України, а приймаючи оспорюване рішення про погодження межі між містом та селом, згідно з проектом землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчинець Вовчинецької сільради, відповідач не порушив вимог законодавства, діяв у межах наданих законом повноважень, при цьому жодного права позивача не порушив.
11. Суд апеляційної інстанції скасовуючи постановою від 09.09.2019 рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі виходив із того, що заявлений спір підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на те, що оспорюване рішення є незаконним та таким, що втручається в господарську діяльність ГК "Соколи", позбавляє його права користування земельною ділянкою, а власників гаражів - права власності на них.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційна скарга мотивована зокрема, тим, що в даному випадку спірні правовідносини не мають ознак господарського спору, оскільки прийняття оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування є наслідком здійснення ним владних управлінських функцій в частині розпорядження землями територіальних громад. Крім того, оспорюване рішення Івано-Франківської міськради не є безпосередньою підставою виникнення права користування земельними ділянками, що вказує на публічно-правовий характер такого спору.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач, зокрема, зазначив, що земельна ділянка, за адресою якої зареєстровано позивача, завжди була в межах с. Вовчинець та залишається його частиною, а оспорюване позивачем рішення є законним.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX )], колегія суддів виходить із такого.
15. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
16. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
17. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
18. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
19. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.