ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
Київ
справа №805/1228/17-а
провадження №К/9901/48766/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Голошивця І. О., та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Компанієць І. Д., суддів: Василенко Л. А., Казначеєва Е. Г.,
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, за участю третьої особи - ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження Київського міського голови "Про ОСОБА_1" від 25 квітня 2016 року № 356;
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
1.3. стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. В обґрунтування позову зазначає, що, починаючи з 14 липня 2015 року, працював на посаді директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
2.1. Однак, 25 квітня 2016 року Київським міським головою видано розпорядження № 356 " Про ОСОБА_1 ", яким позивача призначено на посаду радника Київського міського голови відділу аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатної служби) апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), звільнивши його з посади директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
2.2. Стверджує, що під час прийняття наведеного розпорядження відповідач не отримав згоду на звільнення позивача в порядку переведення, що є обов`язковою умовою для звільнення з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю в Україні (далі - КЗпП України).
2.3. Позивач наголошує, що його звільнено 24 квітня 2016 року, а розпорядження датоване 25 квітня 2016 року, тобто відповідач видав розпорядження, дія якого розповсюджувалася на минулий період.
2.4. Крім того вказує, що з розпорядженням від 25 квітня 2016 року № 356 про звільнення з посади ознайомився та отримав трудову книжку лише 12 травня 2016 року, оскільки у період з 13 квітня 2016 року по 06 травня 2016 року перебував на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АГХ № 618562. Таким чином вважає, що звільнення з переведенням відбувалось незаконно з підстав перебування позивача на лікарняному.
2.5. Вважаючи розпорядження від 25 квітня 2016 року № 356 неправомірним, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про поновлення його на посаді директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 10 липня 2015 року розпорядженням Київського міського голови № 467 "Про ОСОБА_1 " відповідно до Закону України "Про державну службу", КЗпП України, постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 року № 423 "Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України "Про державну службу", від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" та листа Міністерства інфраструктури України від 03 липня 2015 року № 7235/10/10-15, ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 14 липня 2015 року з посадовим окладом згідно з штатним розписом, увільнивши його з посади заступника директора Департаменту начальника управління зв`язку та інформатизації Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
4. 12 квітня 2016 року директором Департаменту транспортної інфраструктури ОСОБА_1. до Київського міського голови Кличка В. В. власноруч написана та подана заява, відповідно до якої позивач просив звільнити його із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в апараті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
5. Також 12 квітня 2016 року директором Департаменту транспортної інфраструктури ОСОБА_1. до Київського міського голови Кличка В. В. власноруч написана та подана заява, відповідно до якої позивач просить призначити його на посаду помічника Київського міського голови відділу організаційно документального забезпечення діяльності Київського міського голови управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатної служби) апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
6. Розпорядженням Київського міського голови від 25 квітня 2016 року № 356 "Про ОСОБА_1 " відповідно до Закону України "Про державну службу", КЗпП України, постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 року № 423 "Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України "Про державну службу", від 03 травня 1994 року № 283 "Про порядок обчислення стажу державної службиʼ, від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)", від 18 грудня 2014 року № 1468 "Про затвердження Положення про матеріальне стимулювання працівників апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" та листа Міністерства інфраструктури України від 22 квітня 2016 року № 1977/10/14-16, позивача звільнено з посади директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22 квітня 2016 року в порядку переведення для подальшої роботи в апараті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
7. Відповідно до пункту 2 зазначеного розпорядження ОСОБА_1 призначено на посаду радника Київського міського голови відділу аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови управління організаційно аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатної служби) апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 25 квітня 2016 року з посадовим окладом згідно з штатним розписом, у порядку переведення з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
8. 25 травня 2016 року радником Київського міського голови відділу аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови управління організаційно аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатної служби) апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1. до Київського міського голови Кличка В. В. власноруч написана та подана заява, відповідно до якої позивач просить звільнити його із займаної посади з 27 травня 2016 року за власним бажанням.
9. З розпорядженням від 25 квітня 2016 року № 356 про звільнення з посади позивач ознайомився та отримав трудову книжку 12 травня 2016 року, оскільки у період з 13 квітня 2016 року по 06 травня 2016 року перебував на лікарняному відповідно до листка непрацездатності серії АГХ № 618562.
10. Розпорядженням Київського міського голови від 26 травня 2016 року № 480 "Про звільнення ОСОБА_1 " відповідно до КЗпП України та Закону України "Про відпустки", радника Київського міського голови відділу аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Київського міського голови (патронатної служби) апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_1 . звільнено з займаної посади 27 травня 2016 року за власним бажанням.
11. Згідно з пунктом 2 вказаного розпорядження Управлінню фінансово-господарського забезпечення апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено провести розрахунок та виплатити компенсацію за щорічну основну відпустку (за період роботи з 25 квітня 2016 року по 27 травня 2016 року) за 03 календарних дні.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року, в позові відмовлено.
13. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивача було звільнено в порядку переведення на підставі власноручно написаної заяви, яку ОСОБА_1 не відкликав, в подальшому він перебував в трудових відносинах із апаратом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), куди просив його перевести. Таким чином суд прийшов до висновку, що процедура переведення не була порушена, а відтак відсутні підстави визнавати оскаржуване розпорядження неправомірним.
14. Зазначена позиція підтримана Донецьким апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
15. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
16. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами, що позивачем заяви про звільнення не подавав до Київського міської голови, а сама заява на підставі якої позивача було звільнено з посади є чернеткою. Вказує, що перебування у трудових відносин з апаратом виконавчого органу Київської міської ради (Київський міської державної адміністрації) після незаконного переведення не є доказом того, що розпорядження про звільнення є законним.
16.1. Крім цього, в заяві позивач зазначає про переведення на посаду помічника, а його переведено на посаду радника, що також підтверджує переведення позивача без його згоди. Цей факт відповідач намагався приховати, що підтверджує надання ним витягу з розпорядження, а не належним чином завіреного розпорядження.
17. Водночас, у відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
22. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
25. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП України.
26. Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.