ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
Київ
справа № 756/1003/16-а
провадження № К/9901/3736/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Оболонського районного суду м. Києва у складі судді Тітова М.Ю. від 1 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Костюк Л.О., Бужак Н.П., Твердохліб В.А. від 6 жовтня 2016 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
- зобов`язати Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності третьої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що третю групу інвалідності позивачу встановлено 7 жовтня 2014 року, тобто після звільнення з військової служби та набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VІ та постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2008 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", що визначають розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги, інвалідність настала внаслідок поранення, контузії, отриманого позивачем під час виконання обов`язків військової служби, відповідно останній має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 26 квітня 1985 року по 4 червня 1987 року проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР, та приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан.
9 листопада 2011 року позивачу первинно встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку з пораненням (травмою) контузією, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії.
7 жовтня 2014 року при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку з пораненням (травмою) контузією, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії. 26 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши до заяви всі необхідні документи на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".
Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 21 жовтня 2015 року повідомив Київський міський військовий комісаріат про відмову в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги
Київський міський військовий комісаріат листом від 26 жовтня 2015 року повідомив позивача про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Відмова була вмотивована тим, що згідно з Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 4 липня 2012 року № 5040-VІ, яким змінено редакція статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (на виконання якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975), набрав чинності 1 січня 2014 року. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто дія постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та нової редакції статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які отримали первинно інвалідність після 1 січня 2014 року.
6. Вважаючи дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 135580 від 9 листопада 2011 року позивачу під час первинного огляду було встановлено 3 групу інвалідності в зв`язку із пораненням, контузією, захворюванням, так, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Тобто, датою коли виникло можливе право на отримання одноразової грошової допомоги є 9 листопада 2011 року.
На момент первинного огляду в 2011 році діяла наступна редакція частини 6 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме - у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.
Так, як первинно інвалідність позивачу встановлено в листопаді 2011 року, то на дані правовідносини розповсюджується Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
Відповідно до пункту 4 пункту 2 Порядку № 499 військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.
Тобто, законодавець розрізнив види військової служби та встановив відповідні терміни призначення інвалідності, які враховуються для виплати одноразової грошової допомоги.
У зв`язку з тим, що поранення, контузія, захворювання отримано під час проходження строкової служби, а інвалідність було встановлено через 25 років з моменту звільнення зі служби то підстав для виплати одноразової грошової допомоги Позивачу не має.
8. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та Київським міським військовим комісаріатом не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".