ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2020 року
Київ
справа №2а-1670/1388/12
адміністративне провадження №К/9901/19170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства "Стандарт Авто" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року у справі №2а-1670/1388/12 за позовом Приватного підприємства "Стандарт Авто" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа - Відділ освіти Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання рішення нечинним, -
УСТАНОВИВ:
У березні 2012 року Приватне підприємство "Стандарт Авто" (далі - підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа - Відділ освіти Глобинської РДА Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24 січня 2012 року №02-10-рш у справі №02-01-50/112-2011, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 34000 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року адміністративний позов ПП "Стандарт Авто" задоволено. Рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24 січня 2012 року №02-10-рш у справі № 02-01-50/112-2011 визнано протиправним та скасовано.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПП "Стандарт Авто" відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог виходили із того, що даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2016 року касаційну скаргу ПП "Стандарт Авто" задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року скасовано, провадження у справі закрито.
При цьому, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті 60 Закону України від 11 січня 2001 року №2210-III "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Тому, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб`єктів господарювання сум штрафів та пені у зв`язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названих законів України. Крім цього, суд зазначив, що пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ПП "Стандарт Авто" звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), визначено підстави для подання заяви про перегляд судових рішень.
Заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;
4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу;
5) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Як вбачається із змісту заяви, у підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, визначених пунктом 2 частини 1 ст. 237 КАС України, підприємство додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 27 серпня 2013 року (К/9991/53677/12). Заявник зазначає, що під час розгляду правомірності рішення АКУ від 24.01.2012 №02-10-рш, суд касаційної інстанції підтримав позицію апеляційного суду про відсутність підстав для його скасування, при цьому розглянув вказаний спір як публічно-правовий.
В обгрунтування іншої підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції, визначеної п. 5 ч.1 ст. 237 КАС України, заявник додає постанову Верховного Суду України від 07 жовтня 2008 року (справа №21-1476во07), відповідно до висновків якої адміністративним судам підвідомчі всі публічно-правові спори щодо рішень, дій або бездіяльності АМКУ та його органів як суб`єктів владних повноважень. Заявник зазначає також, що у справі №3-256гс15 Верховний Суд України висловив протилежну правову позицію та з посиланням на частину 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вказав про право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення АМКУ повністю або частково у двохмісячний строк з дня одержання рішення саме до господарського суду.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів виходить із такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП "Стандарт Авто" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20 серпня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 681645 . Згідно з Довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ПП "Стандарт Авто" має право займатися такими видами діяльності згідно КВЕД: 50.30.2 Роздрібна торгівля автотоварами; 50.10.2 Роздрібна торгівля новими і уживаними автомобілями; 50.20.2 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів за замовленням населення; 60.23.0 Інші автомобільні пасажирські перевезення; 45.25.9 Інші спеціальні будівельні роботи; 51.70.0 Інші види оптової торгівлі.
24 листопада 2011 року на підставі наказу Голови Полтавського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22 листопада 2011 року №82-вп комісією проведено позапланову виїзну перевірку дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ПП "Стандарт Авто" під час участі у процедурі закупівлі за державні кошти, а саме: закупівлі відділом освіти Глобинської РДА Полтавської області автомобілів спеціальних та спеціалізованих (код 34.10.5) (ГАЗ-322132-218) шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій.