1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



04 березня 2020 року



м. Київ

справа №754/6263/17

адміністративне провадження №К/9901/14346/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.



розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 06.11.2017 (суддя Журавська О.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 (колегія у складі суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., Коротких А.Ю.)

у справі №754/6263/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації

про зобов`язання вчинити дії.



I. РУХ СПРАВИ



1. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої суми адресної допомоги та відновлення виплат.

2. В обґрунтування позову зазначив, що має право на отримання допомоги внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505. На виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року Управління здійснило позивачу нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам за період з 22 грудня 2015 року по 21 червня 2016 року у розмірі 14 400,00 грн. Однак, на звернення позивача від 21 квітня 2017 року про здійснення відповідних нарахувань за період з 22 червня 2016 року і до часу розгляду справи, відповідач відмовив у здійсненні призначення листом від 10 травня 2017 року за № 36-1346.

3. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 06.11.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судове рішення та постановити нове про задоволення позову.



II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ



5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 жовтня 2016 року Деснянським районним судом м. Києва винесено постанову про часткове задоволення позовним вимог за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання поновити щомісячну адресну допомогу, а саме: визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації у наданні та перерахунку адресної допомоги на ім`я ОСОБА_1 - протиправною; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з 22 грудня 2015 року поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

6. 06 лютого 2017 року Деснянським районним судом м. Києва винесено додаткову постанову, якою доповнено постанову суду від 17 жовтня 2016 року у адміністративній справі за позовними вимогами ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, якою: визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації у наданні та перерахунку адресної допомоги на ім`я ОСОБА_1 та на двох його дітей - протиправною; зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з 22 грудня 2015 року поновити ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахування та виплату щомісячної адресної допомоги переміщеним особам на проживання відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2017 року додаткову постанову Деснянського районного суду м. Києва від 06 лютого 2017 року залишено без змін.

8. На виконання вищезазначених судових рішень відповідач рішенням від 30 березня 2017 року здійснив нарахування позивачу з 22 грудня 2015 року по 21 червня 2016 року допомоги внутрішньо переміщеним особам у розмірі 14 400,00 грн., які були перераховані на особовий рахунок позивача.

9. 21 квітня 2017 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з письмовою заявою, в якій виказав незгоду із формулою нарахування Управлінням виплаченої суми, зазначивши мотиви такої незгоди та просив Управління в досудовому порядку вирішити питання перерахунку допомоги за минулий період, починаючи з 22 червня 2016 року до часу звернення та нарахування її надалі.

10. Листом від 10 травня 2017 року відповідач відмовив у здійсненні такого нарахування у зв`язку з тим, що від позивача не надходило заяви встановленого зразка, за формою затвердженою Міністерством соціальної політики України.

11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.



IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та передчасними, оскільки позивач не виконав вимоги п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, а саме: не подав заяви встановленого зразка, за формою затвердженою Міністерством соціальної політики України.




................
Перейти до повного тексту