ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
Київ
справа № 806/509/17
провадження № К/9901/44626/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуши Ольги Леонідівни, треті особи - Житомирська міська рада, Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5" Житомирської міської ради", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, про визнання протиправними та скасування внесених змін, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Капинос О.В. від 26 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шевчук С.М., Бучик А.Ю., Майора Г.І. від 27 червня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуши О.Л., треті особи - Житомирська міська рада, Комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5" Житомирської міської ради", Олійник В.О., Лещинський А.В., Даниленко О.Т., Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради, про визнання протиправними та скасування внесених змін, в якому просила:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші О.Л. № 19397981 від 7 листопада 2016 року про внесення зміни адреси до запису про нерухоме майно за № 41476418101 про право власності в Державному реєстрі речових прав на нежитлове приміщення загальною площею 91,3 м кв. з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, провадження у справі № 806/509/17 було закрито.
3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2004 року.
ОСОБА_2 , на підставі договору дарування від 17 листопада 2014 року, отримала у власність підвальне приміщення, розміром 91,3 м.кв., по АДРЕСА_1 .
Рішенням приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші О.Л. № 17251075 від 17 листопада 2014 року, за ОСОБА_2, було зареєстровано право власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить інформаційна довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно № 29572838 від 17 листопада 2014 року.
7 листопада 2016 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші О.Л. із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо адреси належного їй нежитлового приміщення з АДРЕСА_1, додавши до заяви довідку Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 4 листопада 2016 року № 4993/13 та лист управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради від 25 березня 2016 року № 544/13.
Рішенням приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші О.Л. № 19397981 від 7 листопада 2016 було внесено зміни до запису про нерухоме майно за № 41476418101 про право власності на житлове приміщення загальною площею 91,3 м. кв., а саме зміни адреси приміщення з: АДРЕСА_1 на адресу:
АДРЕСА_1. 6. Вважаючи, що АДРЕСА_1 це різні адреси, тому незаконні дії (рішення) відповідача по зміні адреси, стали фактично підставою для виникнення у ОСОБА_2 права власності на спірне підвальне приміщення, що в свою чергу є спільною власністю власників квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гаркуші О.Л. № 19397981 від 7 листопада 2016 року про внесення зміни адреси до запису про нерухоме майно за № 41476418101 про право власності в Державному реєстрі речових прав на нежитлове приміщення загальною площею 91,3 м кв. з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_1 .
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що спір є публічно-правовим, оскільки предметом спору у справі є реєстраційні дії, які не стосуються договірних відносин та які не пов`язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, що виключає приватно-правовий характер спору.
8. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гаркушею О.Л., Житомирською міською радою, Комунальним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5" Житомирської міської ради", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року справу № 806/509/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, що в силу частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2019 року справу № 806/509/17 повернула до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії, оскільки Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція, зокрема у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 та від 20 листопада 2019 року у справі № 817/1182/18, щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, а тому розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду є недоцільним.
11. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання позову та ухвалення оскаржуваних судових рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
12. Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у зазначеній редакції).
13. Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання позову та ухвалення оскаржуваного судового рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
14. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
15. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
16. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
17. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.