ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/1584/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПТЛ Груп"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 (колегія суддів: Євсіков О.О. (головуючий), Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)
зі справи № 910/1584/19
за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (далі - ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна")
до товариства з обмеженою відповідальністю "ПТЛ Груп" (далі - ТОВ "ПТЛ Груп"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон Україна",
про стягнення 498 681,49 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ПТЛ Груп", як до відповідальної особи, про стягнення 498 681,49 грн. виплаченого позивачем страхового відшкодування за договором страхування від 26.09.2018 № 200219162.18, який укладений ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" як страховиком з товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" як страхувальником.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2019 залучено до участі у справі № 910/1584/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон Україна".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2019 зі справи № 910/1584/19 у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на недоведеність позивачем факту прийняття відповідачем у справі на себе зобов`язання щодо перевезення вантажу - медичного обладнання загальною вартістю 7 792 740,20 грн. (еквівалент 235 802,90 Євро).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 зі справи рішення місцевого господарського суду скасовано; ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову; стягнуто з відповідача на користь позивача 182 248,54 грн. виплаченого позивачем як страховиком страхового відшкодування за договором страхування від 26.09.2018 № 200219162.18 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" як страхувальника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "ПТЛ Груп", посилаючись на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Надані позивачем в підтвердження викладених ним у позові обставин копії міжнародної товарно-транспортної накладної № AVC -2002, інвойсу № 069 - ІМЕ та акту від 04.10.2018, надано ним лише у копіях та їх відповідність оригіналам судом не могла бути перевірена, оскільки вказані документи позивачем у сторін спору та у товариства обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" не витребовувалися.
Суд апеляційної інстанції у вирішенні спору не врахував відсутності неправомірної поведінки відповідача у справі, відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди товариству обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" та відсутності причинного зв`язку між завданою шкодою та можливою протиправною поведінкою.
Апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що надані позивачем документи, які складені іноземною мовою без перекладу, свідчать про наявність певних обставин та фактів, є допустимими та їх може бути покладено в основу судового рішення.
Представник позивача намагався перекласти обов`язок щодо збирання доказів та подання їх до суду на суд або інших учасників судового розгляду, що є недопустимим та знайшло своє відображення у рішення місцевого господарського суду.
Засвідчивши копії поданих до суду документів як такі, що відповідають оригіналам, позивач, між тим, не мав оригіналів більшості додатків до позову в наявності, а, отже, не міг пересвідчитися в їх автентичності та тотожності оригіналу.
Суд апеляційної інстанції не врахував допущених позивачем процесуальних порушень, які полягали в ігноруванні положень Господарського процесуального кодексу України щодо доведення належними та допустимими доказами наявності викладених у позові обставин.
Усі зазначені в постанові апеляційним господарським судом документи самі по собі можуть підтверджувати певні факти та обставини перевезення вантажу лише в сукупності з належними оригінальними документами, які це підтверджують, але ні суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не мали можливості встановити необхідні факти без наявності та дослідження письмових доказів, які були б визнані належними й допустимими.
Суд апеляційної інстанції використав недопустимі докази під час встановлення суттєвих обставин, які покладені ним в основу постанови апеляційного господарського суду.
Відсутність належних та складених зрозумілою мовою для всіх учасників судового процесу документів, якими встановлюються умови перевезення застрахованого товару, встановлення їх кількості, ваги та вартості, напряму стосується предмета доказування та вказує на неможливість встановлення судом дійсності обставин, на які посилається позивач.
Суд апеляційної інстанції не надав оцінки порушенням умов договору транспортного експедирування під час складання заявки, порушенням пункту 17.8 договору страхування щодо дотримання вимог до автомобільного транспортного засобу, який здійснює перевезення вантажу підвищеного ризику (в залежності від вартості вантажу) та порушенням з боку позивача, які стосуються порушення вимог пункту 17.8 договору страхування.
Суд допустив порушення норм матеріального права, оскільки безпідставно поклав відповідальність за часткову втрату вантажу на відповідача.
Посилаючись на нездійснення судом першої інстанції оцінки дотримання сторонами договору транспортного експедирування положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, суд апеляційної інстанції не навів доказів того, на підставі яких саме належних та допустимих доказів ним встановлено факт прийняття відповідачем на себе зобов`язань щодо перевезення ватажу - медичного обладнання на суму 7 792 740,20 грн., а не запчастин вартістю 2000 Євро.
Апеляційний господарський суд, не маючи додаткових доказів та не отримавши від позивача належних доказів, не мав права приймати відмінне від місцевого господарського суду рішення та встановлювати будь - які обставини, оскільки фактично не мав відповідних доказів.
Суд апеляційної інстанції у розгляді справи допустив: порушення норм процесуального права (статей 73, 74, 76, 77, 80, 91, 277 Господарського процесуального кодексу України), неправильне застосування норм матеріального права (статей 929, 932, 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статті 14 Закону України "Про транспортне експедирування"), незастосування закону, що підлягав застосуванню (статті 991 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про страхування"), встановлення обставин справи на підставі недопустимих та неналежних доказів, які в оригіналах (та/або українською мовою) не були досліджені судом жодної інстанції, що вплинуло на висновки суду за результатом розгляду апеляційної скарги позивача.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" просило залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість поданої скарги.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16.12.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" як замовник та ТОВ "ПТЛ Груп" як експедитор уклали договір № ТС-696/12 транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні (далі - Договір експедирування), відповідно до якого експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника організувати надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення згідно з заявами замовника.
Відповідно до пункту 1.2 Договору експедирування експедитор на виконання договору зобов`язаний від свого імені і за рахунок замовника укласти договір перевезення з перевізником та з іншими учасниками транспортного процесу; вчинити всі необхідні дії щодо організації транспортування вантажів, в тому числі, але не виключно, залучити третіх осіб до декларування вантажу та його зберігання на митному ліцензійному складі, а також, за наявності такого доручення замовника, здійснити страхування вантажу.
Згідно з пунктом 2.1 Договору експедирування перевезення здійснюється, зокрема, відповідно до умов Ковенції про договір міжнародного перевезення вантажів.
У пункті 2.2 Договору експедирування сторони погодили, що для здійснення кожного перевезення замовник у строк 7-10 днів до бажаної дати початку перевезення оформлює та передає експедитору заявку, що складена у довільній формі, яка зокрема повинна містити вагу, номенклатуру та загальну вартість вантажу, кількість місць і вид упаковки, інші вказівки замовника щодо дій з організації транспортування вантажів, які зобов`язаний вчинити експедитор на виконання договору тощо.
Експедитор приймає вантаж від вантажовідправника за кількістю місць згідно з товарно-транспортною накладною. Якщо фактична і задокументована кількість вантажу не співпадає, експедитор повідомляє про це клієнта.
Згідно з пунктом 2.4 Договору експедирування для цілей договору підтверджена заявка, після підписання її сторонами, буде розглядатися як додаток до договору, що є невід`ємною його частиною, в якому визначені належні письмові вказівки замовника на організацію і забезпечення транспортування вантажів шляхом укладання від імені експедитора і за рахунок замовника одного чи декількох договорів перевезення в міжнародному автомобільному сполученні, а також як доручення діяти від імені та за рахунок замовника у відносинах за договорами, укладеними замовником, на декларування та зберігання вантажу на МЛС.
Відповідно до підпункту 3.1.4 пункту 3.1 Договору експедирування до обов`язків експедитора відноситься, зокрема, забезпечити доставку вантажу і супровідної документації в узгоджений сторонами пункт призначення та в установлені строки (згідно з заявкою), передати його уповноваженій особі вантажоотримувача в цілості і схоронності за товарно-транспортною накладною (СМR) і з оригіналами документів про митне оформлення в шляху його проходження.
У свою чергу, відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 Договору експедирування замовник зобов`язаний забезпечити експедитора спеціальними інструкціями з перевезення, перевалки, обробки, пакування та збереження вантажу, якщо такі є.
Доручення та інструкції, що не мають усіх необхідних реквізитів, які забезпечують можливість перевезення вантажів, вважаються непереданими експедитору. Замовник несе повну відповідальність за правильність відомостей про адреси вантажовідправників (вантажоотримувачів), про характер вантажу та особливі вимоги до його перевезення, за наявність відповідного маркування на його упаковці (підпункт 3.2.9 пункту 3.2 Договору експедирування).
Замовник інформує експедитора про вартість вантажу в усіх випадках, коли вартість перевищує межу відповідальності згідно з Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами (підпункт 3.2.10 пункту 3.2 Договору експедирування).
У пункті 5.1 Договору експедирування сторони погодили, що в рамках договору взаємна відповідальність сторін регулюється положеннями Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (СМR), міжнародними договорами, актами чинного законодавства України, даним договором.
Згідно з пунктом 5.3 Договору експедирування експедитор несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталось в проміжок часу між прийняттям вантажу у вантажовідправника до перевезення та його здачею замовнику, в рамках відповідальності перевізника відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів дорогами/КДПВ (1956).
Відповідно до пунктів 9.1, 9.5 Договору експедирування, останній діє до 31.12.2017 і вважається продовженим на один рік на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявила про його розірвання до моменту закінчення його строку дії.
На виконання вимог зазначеного договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" та відповідач підписали заявку на перевезення, в якій, зокрема, сторони погодили: маршрут - 5986 РК Beringe Голандія - Україна Київ; інформацію про автомобіль - НОМЕР_2 /НОМЕР_2, водія - ОСОБА_1, вантаж - запчастини 33 европаллети до 20 тон; дату завантаження - 27.09.2018; адресу завантаження (під час завантаження водію зобов`язані надати заповнену CMR, оригінальний інвойс, ЕХ, пакувальний); ціну - 2 000,00 Євро за курсом НБУ на день завантаження.
Для виконання, в тому числі, зазначених умов договору і заявки, та з метою організації перевезення вантажу, відповідачем як експедитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Легіон Україна", як перевізником укладений договір від 16.06.2017 № 16/06/17 на транспортне обслуговування (далі - Договір перевезення); відповідачем надано третій особі у справі заявку на перевезення від 25.09.2018 RI № 5006227.
У пункті 1.2 Дговору на перевезення сторони погодили, що конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором, зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувач, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг перевізника зазначаються в заявках на перевезення, які є невід`ємними частинами договору.
У заявці від 25.09.2018 RI № 500 62 27 сторони Договору перевезення, зокрема, погодили: маршрут - Нідерланди - Україна; інформацію про автомобіль - НОМЕР_2/НОМЕР_2, водія - ОСОБА_1 ; вантаж - 33 паллет, 20 т; дату завантаження - 27.09.2018; застереження - впродовж маршруту слідування залишати машину тільки на охоронюваних зупинках.
Відповідно до підпункту 2.1.3 Договору перевезення на вантаж, який надається для перевезення, експедитор організовує силами вантажовідправника оформлення товаротранспортних накладних та інших супроводжувальних документів в залежності від виду вантажу і його специфічних особливостей.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 Договору перевезення перевізник несе відповідальність за фізичну втрату прийнятого до перевезення вантажу у випадку втрати - в розмірі вартості загубленого вантажу або вантажу, якого бракує; у випадку втрати вантажу, наданого для перевезення з оголошенням його вартості, - в розмірі оголошеної вартості вантажу.
За твердженням позивача, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № AVC-2002 вантаж (медичне обладнання - медична техніка відповідно до інвойсу від 27.09.2018 № 069 - ІМЕ (картонні коробки на дерев`яних паллетах, 33 місця, вага брутто/нетто 9 284,589 кг) третя особа у справі прийняла для перевезення. Всього, за твердженням позивача, згідно з інвойсом № 069-ІМЕ для перевезення передано медичну техніку загальною вартістю 235 802,90 євро.
Також, за твердженням позивача, 04.10.2018 під час розвантаження напівпричепу автомобіля на території України виявлена нестача вантажу (медичної техніки - медична техніка відповідно до інвойсу від 27.09.2018 № 069 - ІМЕ [картонні коробки на дерев`яних паллетах, 33 місць, вага брутто/нетто 9 284,589 кг], що підтверджується актом б/н від 04.10.2018 (який складений товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент") та звітом ФОП Расіна А. А. № 546 про проведені інспекційні роботи.
На підтвердження факту крадіжки вантажу позивач надав до матеріалів справи копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.10.2018.
Відповідно до звіту ФОП Расіна А.А. № 546 про проведені інспекційні роботи загалом не вистачає 690 одиниць товару (6 номенклатурних найменувань) загальною вартістю 17 666,10 Євро (без врахування вартості митних платежів, ПДВ та фрахту).
Судами попередніх інстанцій також встановлено таке.
26.09.2018 ПрАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" як страховик та товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" як страхувальник уклали договір страхування № 200219162.18 (далі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать закону, пов`язані з перевезенням вантажу (включаючи навантаження, розвантаження, перевантаження), а саме: медична техніка відповідно до інвойсу № 069 - ІМЕ від 27.09.2018 (картонні коробки на дерев`яних паллетах, 33 місця, вага брутто/нетто 9 284,589 кг, експедитор вантажу - товариство з обмеженою відповідальністю "ПТЛ Груп", перевезення здійснюється автомобільним транспортом (автомобіль Тент, Scania R 114G380 070-22 TE/Schmitz 9PR 24 L 13/62 061-00 TI), вартістю 7 792 740,20 грн., що є еквівалентом 235 802,90 Євро за курсом НБУ станом на 26.09.2018.
Відповідно до пункту 3 Договору страхування страхова сума погоджена в розмірі 100 % від вартості вантажу та складає 7 792 740,20 грн.
Перелік страхових випадків визначений сторонами в пункті 5 Договору страхування - відповідно до пункту 5.1.1 Правил страхування ("З відповідальністю за всі ризики").
Безумовна франшиза за кожним страховим випадком складає 1% від страхової суми, зазначеної в пункті 3 Договору (пункт 6 Договору страхування).
В пункті 13.7 Договору страхування сторони визначили, що якщо сума збитків вираховується в іноземній валюті, то виплата страхового відшкодування у валюті договору страхування здійснюється з урахуванням офіційного курсу валюти, що був встановлений Нацбанком України станом на дату настання страхового випадку.
У пункті 17.1 Договору страхування сторони погодили, що зупинки автомобілів з вантажем допускаються лише на стоянках, які знаходяться під охороною або постах ДАІ/поліції (окрім зупинок внаслідок технічних проблем з автомобілем або з метою рятування вантажу).
14.11.2018 товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" звернулося до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 498 681,49 грн. у зв`язку з настанням страхового випадку, передбаченого Договором страхування (втрата частини вантажу в результаті крадіжки).
На підставі наданих товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент" документів з урахуванням умов договору, укладеного названим Товариством зі страхувальником, позивач склав страховий акт від 14.11.2018 № 364955 про врегулювання страхового випадку, встановив суму завданих збитків в розмірі 576 608,89 грн. та призначив до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 498 681,49 грн. (за вирахуванням 77 927, 40 грн. франшизи).
Позивач згідно з платіжним дорученням від 07.12.2018 № 9283 здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 498 681,49 грн. на рахунок товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент".
У грудні 2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією від 20.12.2018 вих. № 4148 на суму 498 681,49 грн., в якій просив відповідача як експедитора вантажу - медичної техніки відповідно до інвойсу № 069 - ІМЕ від 27.09.2018 (картонні коробки на дерев`яних паллетах, 33 місць, вага брутто/нетто 9 284,589 кг), відповідального за збиток, завданий товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Медікл Еквіпмент", - відшкодувати позивачу як особі, яка сплатила страхове відшкодування, вартість такого відшкодування в розмірі 498 681,49 грн.
Оскільки відповідач не сплатив позивачу вартість сплаченого страхового відшкодування, останній звернувся до суду з позовом про стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 498 681,49 грн.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
частина перша статті 11:
- цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки;
-підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти;
частини перша, друга статті 22:
- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;
- збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
- зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;
частина перша статті 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
пункт 4 частини першої статті 611:
- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди;
стаття 618:
- боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця;