ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/5241/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.,
за участю секретаря судового засідання Озерчук М. М.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019
(головуючий суддя - Остапенко О. М., судді: Сотніков С. В., Доманська М. Л.)
у справі № 910/5241/16
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Маркет" Кошовського Сергія Васильовича
до ОСОБА_1
про повернення дебіторської заборгованості в сумі 128 066,66 грн
в межах справи № 910/5241/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Монофіломент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Маркет"
про банкрутство
Учасники справи:
представник ТОВ "Монофіломент" - не з`явився;
представник ТОВ "Сталь-Маркет" - Кошовський С. В. (ліквідатор);
представник ОСОБА_1 . - Бойченко В. М. (адв.);
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року до Господарського суду міста Києва у межах справи № 910/5241/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Маркет" (далі - ТОВ "Сталь-Маркет") звернувся ліквідатор ТОВ "Сталь-Маркет" арбітражний керуючий Кошовський С. В. з позовом до ОСОБА_1 про повернення дебіторської заборгованості в сумі 3.016.243,79 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ "Сталь-Маркет" арбітражним керуючим Кошовським С. В. було виявлено, що згідно з банківськими виписками по рахунку ТОВ "Сталь-Маркет" № НОМЕР_1 в ПАТ "ПриватБанк" за період із 21.11.2014 по 06.03.2015 відповідачу, який був керівником ТОВ "Сталь-Маркет", на його рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "ПриватБанк" було перераховано зворотну фінансову допомогу у загальному розмірі 3.016.243,79 грн, яка не повернута до цього часу. З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 вказаний позов залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліку позовної заяви шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 45.243,66 грн.
11.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора ТОВ "Сталь-Маркет" арбітражного керуючого Кошовського С. В. про уточнення позовних вимог, в якій ним зменшено заявлені вимоги до суми 128.066,66 грн та усунуто недоліки, виявлені судом.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 відмовлено у задоволенні позову ліквідатора ТОВ "Сталь-Маркет" Кошовського С. В. до ОСОБА_1 про повернення дебіторської заборгованості в сумі 128.066,66 грн, з огляду на наступне:
- відповідачем було подано заяву про застосування строку позовної давності;
- позивач у своїх запереченнях на заяву про застосування строку позовної давності зазначив про те, що арбітражного керуючого Кошовського С. В. призначено ліквідатором ТОВ "Сталь-Маркет" постановою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016, а відтак саме з цього моменту слід відраховувати відповідний строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом про стягнення дебіторської заборгованості банкрута. Однак, пославшись на постанову Верховного Суду України від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14/3-1157гс15, місцевий суд наголосив на тому, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спеціальних норм про позовну давність не встановлено;
- суд визнав обґрунтованими доводи відповідача стосовно спливу встановленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності та відмовив у задоволенні позову з цих підстав.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 та прийнято рішення про задоволення позову ліквідатора ТОВ "Сталь-Маркет" Кошовського С. В. до ОСОБА_1 про повернення дебіторської заборгованості в сумі 128.066,66 грн, мотивуючи це наступним:
- відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав спливу строку позовної давності, місцевим господарським судом залишено поза увагою, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Однак в своїй ухвалі суд першої інстанції не зазначив чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся, чим порушено положення статті 261 ЦК України;
- у травні 2017 року ліквідатор банкрута у межах строків позовної давності звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 3.076.243,79 грн, а через відмову у прийнятті судом даної позовної заяви у серпні 2017 року звернувся з відповідним позовом до Дніпровського районного суду м. Києва, відтак в даному випадку мало місце переривання перебігу позовної давності, після чого він розпочинається заново та за розрахунками суду спливає щонайменш у травні 2020 року;
- звертаючись у лютому 2019 року до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/5241/16 про банкрутство ТОВ "Сталь-Маркет" ліквідатором банкрута строк позовної давності не пропущено, що є підставою для відмови відповідачу у задоволенні поданої ним заяви про застосування строків позовної давності та відповідних наслідків спливу таких строків;
- між банкрутом та ОСОБА_1 відсутні будь-які договірні відносини з приводу надання фінансової допомоги, що встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2018 у справі №755/12934/17, яке набрало законної сили, та не підлягає повторному доказуванню, грошові кошти у сумі 3.076.243,79 грн, перераховані на рахунок ОСОБА_1, набуті ним без належної правової підстави та підлягають поверненню на користь банкрута на підставі статті 1212 ЦК України, з огляду на що, права позивача, за якими він звернувся до суду, є порушеними, а відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.
4. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини
4.1. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Сталь-Маркет" зареєстровано 03.03.2014.
Провадження у справі № 910/5241/16 про банкрутство ТОВ "Сталь-Маркет" за заявою ТОВ "Монофіломент" порушено ухвалою Господарського суду міста Києва 16.05.2016.
Ухвалою попереднього засідання від 25.07.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Сталь-Маркет" на суму 1.155.474,87 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кошовського С. В.
4.2. Під час здійснення ліквідатором своїх обов`язків в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ "Сталь-Маркет" арбітражним керуючим Кошовським С.В. виявлено, що згідно з банківськими виписками по рахунку ТОВ "Сталь-Маркет" № НОМЕР_1 в ПАТ "ПриватБанк" за період з 21.11.2014 по 06.03.2015 на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ "ПриватБанк" було перераховано грошові кошти у загальному розмірі 3.076.243,79 грн, а саме: 21.11.2014 - 200.000,00 грн, 23.11.2014 - 50.000,00 грн, 24.11.2014 - 140.000,00 грн, 24.11.2014 - 150.000,00 грн, 25.11.2014 - 60.000,00 грн, 26.11.2014 - 150.000,00 грн, 27.11.2014 - 135.000,00 грн, 28.11.2014 - 50.000,00 грн, 28.11.2014 - 50.000,00 грн, 30.11.2014 - 16.900,00 грн, 01.12.2014 - 44.200,00 грн, 02.12.2014 - 14.700,00 грн, 06.12.2014 - 38.890,00 грн, 09.12.2014 - 81.169,56 грн, 12.12.2014 - 95.000,00 грн, 13.12.2014 - 50.480,00 грн, 17.12.2014 - 76.640,44 грн, 19.12.2014 - 41.260,00 грн, 19.12.2014 - 90.330,00 грн, 23.12.2014 - 76.141,17 грн, 24.12.2014 - 62.184,12 грн, 25.12.2014 - 80.889,00 грн, 26.12.2014 - 69.425,00 грн, 24.12.2014 - 26.505,00 грн, 29.12.2014 - 50.000,00 грн, 30.12.2014 - 100.000,00 грн, 31.12.2014 - 100.000,00 грн, 07.01.2015 - 100.000,00 грн, 16.01.2015 - 8.000,00 грн, 23.01.2015 - 28.570,00 грн, 05.02.2015 - 140.000,00 грн, 06.02.2015 - 89.450,00 грн, 09.02.2015 - 45.400,00 грн, 10.02.2015 - 5.200,00 грн, 06.03.2015 - 29.909,50 грн, 06.03.2015 - 470.000,00 грн.
4.3. На дату звернення ліквідатора з позовом до ОСОБА_1 про повернення дебіторської заборгованості у боржника відкритий один ліквідаційний рахунок у АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1, інші рахунки закриті.
Відповідно до інформаційного листа ДПІ в Оболонському району ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2017 в період з 15.06.2015 по 22.07.2015 керівником, головним бухгалтером боржника значився ОСОБА_1
Згідно наявної у справі виписки по рахунку боржника, відкритого у ПАТ "Приватбанк", відповідні грошові перекази здійснювалась підприємством на кореспондентський рахунок № НОМЕР_2 шляхом поповнення банківських карток № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 ІПН НОМЕР_6 з призначенням платежу "надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги для ОСОБА_1 згідно договору".
Всі перераховані банківські картки прив`язані до одного банківського рахунку - № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, про що останнім зазначено у відповіді від 22.05.2017 на вимогу ліквідатора № 78/53 від 27.04.2017, та на який було перераховано кошти.
Згідно виписки по карткам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, наданою представником відповідача, сума коштів, яка перераховувалась з рахунку банкрута на вказані картки в цей же день зараховувалась відповідачу.
Тобто видатки з рахунка банкрута та зарахування на карткові рахунки ОСОБА_1 повністю збігаються, а відтак відповідна сума коштів була перерахована саме відповідачу і повернути надану безвідсоткову фінансову допомогу ОСОБА_1 . повинен був шляхом перерахування грошових коштів на відкриті банківські рахунки ТОВ "Сталь-Маркет", але фінансову допомогу боржнику не повернуто.
4.4. Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19.12.2019 підтвердив факт відкриття рахунку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1, а також факт зарахування відповідної суми коштів на вказаний рахунок, однак заперечив факт отримання та розпорядження цими грошима саме ОСОБА_1, посилаючись на наявність відкритого Дніпровським управлінням поліції ГУНП у м. Києві кримінального провадження №12017100040007093, порушеного 22.05.2017 за заявою ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2, який був директором ТОВ "Сталь-Маркет" з 26.08.2014 по 15.06.2015, за фактом заволодіння шляхом шахрайства належними відповідачу банківськими картками АТ КБ "ПриватБанк" і виведення з підприємства коштів в сумі 3.076.243,79 грн. Однак вказані доводи не прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, як такі, що не спростовують факту отримання відповідачем на власний рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 , грошових коштів ТОВ "Сталь-Маркет" у визначеній ліквідатором сумі.
4.5. Ліквідатор банкрута у травні 2017 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення дебіторської заборгованості у розмірі 3.076.243,79 грн, однак ухвалою суду від 26.05.2017 у справі № 910/8279/17 відмовлено у прийнятті позовної заяви з підстави непідсудності даної справи господарському суду, оскільки відповідачем виступає фізична особа та роз`яснено позивачу про можливість заявлення вказаних вимог в порядку цивільного судочинства.
В подальшому ліквідатор банкрута 29.08.2017 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовною заявою від 21.08.2017 №78/77 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Правове обґрунтування зазначеного позову, зокрема, зводилось до порушення ОСОБА_1 положень статей 526, 530, 610, 625, 1049, 1050 ЦК України щодо належного виконання зобов`язань за договорами поворотної фінансової допомоги (позики), тобто підставою позову було порушення договірних зобов`язань.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2018 у справі №755/12934/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2018, у задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності між сторонами будь-яких договірних відносин з приводу надання фінансової допомоги у сумі 3.076.243,79 грн. При цьому, стаття 1212 ЦК України, як підстава позову, ліквідатором до районного суду не заявлялась та, відповідно, судом не розглядалась та не досліджувалась.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1 10.01.2020 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 264 ЦК України та не застосовано статтю 267 названого Кодексу.
6.2. Апеляційний суд послався у своїй постанові на Положення про організацію діяльності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 18.06.2013 № 254, яка втратила чинність на підставі іншої постанови НБУ № 75 від 04.07.2018, що свідчить про неправильне застосування судом матеріального права.
6.3. З метою встановлення наявності або відсутності тих чи інших коштів, а також заборгованостей перед ТОВ "Сталь-Маркет" ліквідатор повинен був провести аудит фінансової звітності.
6.4. Апеляційним господарським судом невірно застосовано норми статті 1212 ЦК України, оскільки рішенням Дарницького районного суду м. Києва встановлено відсутність між сторонами укладеного саме договору поворотної фінансової допомоги, а не будь-якого іншого правочину. Відсутність між сторонами договору позики, на чому наголошував суд апеляційної інстанції, не свідчить про відсутність правових підстав для переказу грошових коштів, оскільки це не єдина підстава для набуття майна.
6.5. Судом апеляційної інстанції не застосовано норму статті 1215 ЦК України, яка підлягала застосуванню, а позивачем не спростовано добровільності переказу грошових коштів та не вказано про наявність рахункової помилки при здійсненні платежу.
6.6. Судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме статті 77, 81, 86, 236 ГПК України, та не прийнято до уваги надані відповідачем докази, якими він обґрунтовував свої заперечення відносно того, що він не набував грошові кошти.
7. Узагальнені доводи інших учасників щодо касаційної скарги
7.1. Ліквідатор ТОВ "Сталь-Маркет" арбітражний керуючий Кошовський С.В. у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін як таку, що ухвалена з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі не доведено наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а тому в задоволенні скарги має бути відмовлено.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
8.1. Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.