ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2634/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Півень А.Л.;
за участю представників:
позивача - Литвин П.В. - адвокат;
відповідача - не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Запорізької області
(суддя Азізбекян Т.А.)
від 11.04.2019
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Коваль Л.А., судді - Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.)
від 12.12.2019
у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж"
про стягнення 3 044 767,68 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. 03.12.2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулось з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (надалі - ПрАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", відповідач) про стягнення загальній сумі 3 044 767,68 грн, з яких: основний борг у розмірі 147 917,98 грн; пеня у розмірі 1 660 262,90 грн; 3% річних у розмірі 490 398,99 грн та інфляційні втрати у розмірі 746 187,82 грн.
1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання природного газу № 6155/1718-ТЕ-13 від 21.09.2017 у частині своєчасної оплати за поставлений з жовтня 2017 року по березень 2018 року природний газ.
1.3. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що відповідач не може впливати на розрахунки за спожитий газ, оскільки перерахування коштів зі спеціальних рахунків відповідача на рахунки позивача відбувається автоматично згідно реєстрів НКРЕКП. На думку відповідача, державою офіційно визнається неможливість теплопостачальних підприємств забезпечити своєчасні розрахунки з огляду на те, що вони напряму залежать від надходжень від кінцевих споживачів: населення, бюджетних організацій та інших. Визначаючи неможливість розрахунків підприємствами теплопостачання, держава, приймаючи відповідні нормативно - правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склались між сторонами на підставі укладених між ними договорів. Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами зазнають імперативного впливу держави, а тому відповідач, не маючи реального правового впливу на правовідносини з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не може відповідати за невиконання чи неналежне виконання обов`язків за договором постачання природного газу № 6155/1718-ТЕ-13 від 21.09.2017.
1.3.1. Також відповідач просив зменшити пеню на 80 %, оскільки заборгованість у відповідача виникла у зв`язку з тим, що основними споживачами послуг є населення, бюджетні установи та госпрозрахункові підприємства, які несвоєчасно сплачують кошти за спожитий газ та недостатньо фінансуються з державного бюджету в сумах відшкодування пільг та субсидій, що призводить до постійного збільшення заборгованості. Тобто неспроможність відповідача вчасно оплачувати за газ, викликана постійною недостатністю обігових коштів. Відповідач стверджує, що стягнення пені призведе до ускладнення фінансового становища підприємства, тому що кошти для її оплати потрібно буде зняти або з бюджету заробітної плати, або з сум, призначених на сплату податків, або з сум, призначених на погашення поточних платежів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі № 908/2634/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2019, позов задоволено частково. Клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволено частково, зменшено розмір пені з 1 660 262,90 грн до 1 162 184,03 грн (на 30%). Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 162 184,03 грн, пені, 490 386,83 грн 3% річних, 746 187,82 грн інфляційних втрат та судовий збір. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 498 078,87 грн пені, 12,16 грн 3% річних; припинено провадження у справі щодо стягнення 147 917,98 грн основного боргу; повернуто позивачу з Державного бюджету України 326 288,72 грн судового збору, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог; повернуто позивачу 2 218,77 грн судового збору, у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.
2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат виходив з того, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та невиконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1 договору. Розрахунок інфляційних втрат позивачем здійснено арифметично правильно, з огляду на що відсутні підстави для відмови в позові в цій частині.
2.3. Відмовляючи в частині стягнення 3% річних в сумі 12, 16 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позивач помилково здійснив нарахування 3% річних за день, в який була погашена сума основного боргу.
2.4. Водночас Господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що позивач правильно здійснив розрахунок пені згідно з пунктом 8.2 договору, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України за відповідний період прострочення, проте з огляду на наведені відповідачем обставини, частково задовольнив його клопотання про зменшення розміру пені, зменшивши її на 30% до 1 162 184,03 грн.
2.5. Місцевий господарський суд, зменшуючи розмір пені на 30%, врахував такі обставини, як:
- несвоєчасна сплата відповідачем заборгованості за газ викликана постійною недостатністю обігових коштів, внаслідок затримок в оплаті населенням, бюджетними організаціями та підприємствами, а також компенсацією з бюджету за пільгами та субсидіями перед відповідачем;
- тарифами на теплову енергію витрати на покриття штрафних та фінансових санкцій не передбачені;
- відповідач не є дотаційним підприємством і з бюджетів всіх рівнів фінансування на здійснення своєї господарської діяльності або покриття збитків не отримує;
- надходження від споживачів теплової енергії це єдиний дохід відповідача;
- застосування у повному розмірі пені до відповідача може привести до ускладнення фінансового становища підприємства;
- діючі тарифи не покривають фактичні витрати підприємства по наданню послуг з теплопостачання.
2.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Господарського суду Запорізької області щодо наявності підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 30% вказавши, що прострочення оплати відповідачем за поставлений газ не було систематичним і відбулось лише у деякі періоди. ПрАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" є основним надавачем послуг з теплопостачання у м. Бердянську, основним споживачем послуг є населення (близько 90% від загальної кількості), іншими споживачами є бюджетні установи та госпрозрахункові підприємства. Позивачем здійснювалася поставка природного газу, що передбачено умовами договору. Докази на підтвердження понесених АТ "НАК "Нафтогаз України" збитків чи додаткових витрат через прострочення оплати контрагентами в матеріалах справи відсутні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 26.12.2019 АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі № 908/2634/18, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови у стягненні 498 078,87 грн пені та ухвалити нове рішення про задоволенні позову в цій частині.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій, в порушення вимог статті 233 Господарського кодексу України, при зменшенні розміру пені не врахували інтереси позивача та не оцінили розмір заподіяних йому збитків. Крім того, заявник стверджує, що ні з матеріалів справи, ні з тексту самого рішення незрозуміло, які саме інтереси сторін було враховано і яким чином інтереси сторін вплинули на рішення суду в частині зменшення розміру неустойки.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" просить скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Крім того, відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення ним виконані в повному обсязі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. 08.02.2020 набрали чинності зміни до Господарського процесуального кодексу України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".