У Х В А Л А
4 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 22-218/10
Провадження № 14-23звц20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гудима Д. А. перевірив на відповідність вимогам статті 426 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заяву ОСОБА_1 (далі - заявниця) (представник - адвокат Тандир Дмитро Віталійович) про перегляд за виключними обставинами
ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16 березня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Представництва Фонду державного майна України в Оболонському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Ралекс", Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонської районної в м. Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт", Приватного підприємства "Еріо", Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа - Опікунська рада Оболонського району м. Києва, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання будинку непридатним для проживання, надання жилих приміщень, відшкодування моральної шкоди
з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні судом даної справи і
в с т а н о в и в :
20 січня 2020 року заявниця через адвоката Тандира Д. В. подала до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16 березня 2010 року (далі - заява) у зв`язку зі встановленням Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі "Дудар та інші проти України" (Dudar and Others v. Ukraine, заяви № 64844/10 і № 56978/18; далі - рішення ЄСПЛ) порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
У рішенні ЄСПЛ вказав, що у справі таких заявників як ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 тривалість провадження була надмірною та не відповідала вимозі розумного строку (§ 9). Окрім того, як встановив ЄСПЛ, заявники не мали в їхньому розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо скарг на надмірність тривалості проваджень на національному рівні (§ 10). З огляду на вказане ЄСПЛ постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (§ 11) у зв`язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень (7 років, 2 місяці та 13 днів - з 25 лютого 2003 року до 7 травня 2010 року включно) і присудив цим заявникам по 900 євро справедливої сатисфакції (пункт 1 додатку до рішення ЄСПЛ "Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)").
28 січня 2020 року суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду заяву, що надійшла до Великої Палати Верховного Суду у лютому 2020 року.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом.
Отже, перегляд судових рішень на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК України можливий у випадку встановлення ЄСПЛ такого порушення Україною прав, гарантованих Конвенцією, яке призвело до постановлення на національному рівні судового рішення, що суперечить Конвенції або протоколам до неї.
Згідно зі статтею 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень, зокрема, за виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім`я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; 3) інші учасники справи; 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
До заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу; 6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
Заява не відповідає вимогам статті 426 ЦПК України з огляду таке:
по-перше, у заяві ОСОБА_1 просить "переглянути" ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 березня 2010 року. Однак таке формулювання вимоги заяви не відповідає приписам частини третьої статті 429 ЦПК України щодо повноважень Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду судового рішення за виключними обставинами. Так, за результатами такого перегляду суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. За результатами перегляду судового рішення за виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. З огляду на вказане слід конкретизувати вимогу заяви;