Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25 цс 20)
20 лютого 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду ухвалою від 20 лютого 2020 року повернула для розгляду колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо?транспортної пригоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 23 травня 2017 року.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 09 січня 2020 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), вважаючи за необхідне відступити від правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14?176цс18) та від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) шляхом їх конкретизації вказавши, що у разі, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена із МТСБУ, перебуває в стані припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльності, висновки зроблені в зазначених постановах Великої Палати Верховного Суду не застосовуються та потерпілий може звернутися, з позовом про стягнення шкоди безпосередньо до особи, яка її завдала.
2. Крім того, колегія суддів зазначила, що справа містить виключну правову проблему, оскільки з метою забезпечення розумної передбачуваності судових рішень очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики у спорах про відшкодування шкоди завданої в ДТП у разі, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена із МТСБУ, перебуває в стані припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльності.
3. Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у своїй ухвалі від 09 січня 2020 року висловив намір відступити від правових висновків щодо застосування норми права викладених у вищезазначених постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року та від 03 жовтня 2018 року, зокрема, з тих підстав, що постановою Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 1311/761/12 ( провадження № 6-2808цс15) вказано, що: «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підстав. Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика», аналогічні по суті висновки зроблені, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року в справі № 278/5120/14-ц (провадження № 6-725цс16), від 26 жовтня 2016 року у справі № 756/12292/14-ц, від 21 грудня 2016 року у справі № 760/25782/14-ц.
4. І Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) не відступала від висновків зроблених в зазначених постановах Верховного Суду України.
5. Проте висновки Великої Палати Верховного Суду зроблені в цих постановах мають категоричний характер, без наведення меж їх застування, і це допускає можливість їх поширення й на ті випадки, за яких страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена із МТСБУ, перебуває в стані припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльності.
6. У зв`язку із чим колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувважає за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) та від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) шляхом їх конкретизації та вказати, що у разі, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена із МТСБУ, перебуває в стані припинення (банкрутства), фактично не здійснює діяльності, ці висновки не застосовуються та потерпілий може звернути з позовом про стягнення шкоди безпосередньо до особи, яка її завдала.
7. Велика Палата Вер