Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/410/19
провадження № 61-19126св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року у складі судді Колесник О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Сержанюка А. С., Гуля В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила:
- визнати грошові кошти у розмірі 2 253 548,50 грн, що еквівалентно 83 890 доларам США, спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- здійснити поділ спільного майна шляхом визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на 1/2 від 2 253 548,50 грн, що еквівалентно 83 890 доларам США та становить 1 126 742,25 грн, що еквівалентно 41 945 доларам США;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок частки ОСОБА_1 у спільному сумісному майні у сумі 1 126 742,25 грн, що еквівалентно 41 945 доларам США.
10 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи її тим, що відповідач з метою уникнення стягнення грошових коштів на користь позивача, може здійснити відчуження майна, яким володіє на праві приватної власності, а тому невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання судового рішення.
З урахуванням наведеного просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно ОСОБА_2, а саме на житловий будинок, загальною площею 125,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 і земельну ділянку, площею 0,0374 га, за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення та ухвали судів попередніх інстанцій
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на житловий будинок, загальною площею 125,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 92785363222), який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 ; земельну ділянку, площею 0,0374 га, за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3222481601:01:052:5218 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 927877032224), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовуючи свої висновки тим, що беручи до уваги предмет, підстави позову та спір, який виник між сторонами, співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими вимогами, вважав, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача.
Суд апеляційної інстанції також указав, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Короткий зміст касаційної скарги
ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у забезпеченні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що об`єкти нерухомості, щодо яких було застосовано заходи забезпечення позову, не є предметом спору у даній справі, і їх ціна значно перевищує загальну вартість спірного майна. Судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи співмірний застосований вид забезпечення позову з предметом позову. Позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та завідомо безпідставним.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі за заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С. В., про поділ спільного майна подружжя, витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 подала відзиви, у яких просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржувані судові рішення, як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С. В., про поділ спільного майна подружжя (ціна позову - 1 126 742,25 грн).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна № 161971492 від 02 квітня 2019 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку, загальною площею 125,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 92785363222).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна № 161971562 від 02 квітня 2019 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0374 га, за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3222481601:01:052:5218 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 927877032224).
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.