Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 359/818/14-ц
провадження № 61-4739св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Дудка Оксана Сергіївна,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2018 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Іванової І. В., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив усунути перешкоди у здійсненні ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом зняття відповідача з реєстрації за вказаною адресою.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного 24 червня 2010 року між ним та відповідачем, він є власником квартири АДРЕСА_1 .
Пунктом 9 вищевказаного договору передбачено обов`язок ОСОБА_2 зняти з реєстрації місця проживання у вищевказаній квартирі всіх зареєстрованих у ній осіб до 24 серпня 2010 року, який нею не виконаний, у зв`язку із чим він і звернувся до суду з даним позовом.
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2, пред`явив зустрічний позов, у якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 24 червня 2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дудкою О. С., зареєстрований у реєстрі за № 2169, згідно з яким ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_3 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання - шизофренію, у зв`язку з чим на час укладення оспорюваного правочину не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, що згідно з вимогами статті 225 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2017 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області 31 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 червня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О. С., зареєстрований у реєстрі за № 2169.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з таким вирішенням спору, особа, що подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_4 аргументована тим, що на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Черкаської області Таран Г. В., він є власником спірної квартири. Оскільки судами попередніх інстанцій не дотримані вимоги процесуального закону, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими визнати не можна, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2, подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Дудка О. С., про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Витребувано із Бориспільського міськрайонного суду Київської області зазначену справу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 червня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Дудкою О.С. та зареєстрований у Реєстрі нотаріальних дій за № 2169.
Згідно з вказаним договором ОСОБА_2 відчужила на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2010 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_2 визнано недієздатною та призначено її сина ОСОБА_1 опікуном.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.