Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 750/8048/18
провадження № 61-12129св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у місті Чернігові ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 січня 2019 року в складі судді Требух Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року в складі колегії суддів: Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., Лакізи Г. П.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з даної квартири та зняття їх з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона на підставі договору дарування квартири від 09 червня 2006 року набула право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
20 червня 2013 року ОСОБА_4 без її відома та особистої участі, всупереч законодавству України, в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Завалієва А. А. оформила довіреність, якою нібито вона уповноважила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представляти її інтереси з питань продажу, обміну або здачі в оренду належної їй квартири за ціною та на умовах на свій розсуд та отримати кошти в будь-якій валюті.
В подальшому відповідно до договору купівлі-продажу від 25 липня 2013 року квартира була продана ОСОБА_6, яка в свою чергу на підставі договору дарування від 26 липня 2013 року подарувала її ОСОБА_2 .
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 01 червня 2016 року, задоволено її позов та визнано недійсними довіреність від 20 червня 2013 року, договір купівлі-продажу квартири від 25 липня 2013 року, витребувано від ОСОБА_2 на її користь спірну квартиру.
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 28 квітня 2017 року скасовано рішення приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності та записи про право власності ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на спірну квартиру, зобов`язано приватного нотаріуса поновити запис про право власності позивача на спірну квартиру.Це судове рішення приватним нотаріусом Красногором О. В. виконано, право власності на квартиру поновлено за ОСОБА_1 .
Станом на листопад 2017 року ОСОБА_1 є власником спірної квартири, в якій зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та її малолітня дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що вона 17 липня 2018 року зареєструвала своє місце проживання у спірній квартирі, однак не має доступу до її приміщення, оскільки відповідач змінила замки у вхідних дверях та ключі не передає, з квартири виселятися добровільно відмовляється, у зв`язку з чим просила поновити порушене право.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 08 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, позов задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю.
Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
У задоволенні вимог щодо зняття з реєстрації місця проживання відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірна квартира вибула із володіння позивача ОСОБА_1 поза її волею, внаслідок злочинних дій; відповідачі, які не є членами сім`ї ОСОБА_1, добровільно виселитися відмовляються, чим створюють позивачу перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні своєю власністю. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зняття відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з реєстраційного обліку в спірній квартирі, суд виходив з вимог статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України", згідно якого рішення суду про виселення є достатньою правовою підставою для зняття їх з реєстрації при зверненні зацікавленої особи до відповідних органів в передбаченому законом порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи, не надали належної оцінки тому, що судовим рішенням у справі № 750/5648/15-ц встановлено добросовісність набуття нею права власності на спірну квартиру, при цьому судами не враховано ту обставину, що спірна квартира була придбана її матір`ю за власні кошти у доньки позивачки - ОСОБА_4, яка була засуджена вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 19 липня 2017 року за частиною третьою статті 190 КК України, при цьому засуджена не відшкодувала завдану майнову шкоду, а також відсутнє рішення суду про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
Судами не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц, в яких зазначено, що виселення із займаного жилого приміщення, в тому числі і за негаторним позовом має відбуватися у відповідності до статті 109 ЖК УРСР, зокрема не можуть бути задоволені вимоги про виселення з квартири, яка не була придбана за рахунок кредитних коштів, без надання іншого житлового приміщення.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволення вимог про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення з неї, тому касаційний перегляд оскаржених рішень буде здійснюватись лише в цих межах.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У серпні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив,поданий її представником ОСОБА_7, в якому вона просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, витребувано справу із суду першої інстанції, зупинено виконання рішення судів першої та апеляційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.