Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 753/14240/19
провадження № 61-1260св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОРІК",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орік", яка підписана представником Павловою Надією Євгенівною, на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 січня 2020 року в складі судді: Іванченка М. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва в складі судді: Сирбул О. Ф., від 09 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ОРІК" на користь ОСОБА_1 16 754,64 грн заборгованості щодо виплати заробітної плати на день звільнення, 3 078 грн компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, 486,18 грн компенсації втрати частини доходів, 11 169,00 грн вихідної допомоги, 56 961,90 грн суми середнього заробітку за весь час затримки здійснення розрахунку, а всього 88 449,72 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішення суду першої інстанції ТОВ "ОРІК" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 січня 2020 року апеляційну скаргу Павлової Н. Є. в інтересах ТОВ "ОРІК" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року повернуто без розгляду. Роз`яснено Павловій Н. Є., яка діє в інтересах ТОВ "ОРІК", що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи порядок подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, щосуд апеляційної інстанції позбавлений можливості у строки, встановлені нормами ЦПК України, зробити висновок про дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, строків звернення із апеляційною скаргою, та про відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 356 ЦПК України. Частиною 2 статті 359 ЦПК України передбачено, що питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 357 цього Кодексу. Подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а відтак, і відсутність можливості ознайомитися з матеріалами справи та судовим рішенням, позбавляє можливості апеляційному суду дотримуватися зазначених процесуальних строків. Відтак, повернення апеляційної скарги без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з апеляційною скаргою до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення, з подачею заяви про поновлення процесуального строку. Зазначене, є обґрунтуванням підстав відступу судом апеляційної інстанції від правової позиції, зазначеної у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року ТОВ "ОРІК" засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Павловою Н. Є., в якій просить скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. При цьому, посилалося на те, що апеляційним судом порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки сулу апеляційної інстанції засновані на помилковому тлумаченні підпункту 15-5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України. При поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. При винесені оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, зокрема зроблені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 61-12112сво18.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року в задоволенні клопотання та заяви ТОВ "ОРІК", що підписані представником Павловою Н . Є., про зупинення виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року відмовлено.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року справа призначена до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно статті 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Європейський суд з прав людини вказує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).