ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 343/1498/16-ц
провадження № 61-3805св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - Новичківська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2017 року в складі колегії суддів Томин О. О., Мелінишин Г. П., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Новичківської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 та просила визнати недійсним і скасувати заповіт ОСОБА_4 від 13 липня 2001 року на користь ОСОБА_5 таскасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (далі - домоволодіння, будинок, спадкове майно), видане на ім`я ОСОБА_5 Долинською міською державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області 03 липня 2002 року.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указувала, що:
- її батьки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 збудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, прийнятий в експлуатацію 19 січня 1979 року, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- вона з народження проживає та зареєстрована в цьому будинку, а її рідний брат ОСОБА_5 зі своєю дружиною ОСОБА_2 з початку 1980-х років постійнопроживали в м. Мегіон Тюменської області;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_8, на час смерті якої в будинку були зареєстровані та проживали вона з батьком ОСОБА_4 , тому відповідно до статті 549 ЦК УРСР вони вступили у володіння та управління належною матері часткою спадкового майна;
- у 1995 році ОСОБА_4 за життя склав нотаріально посвідченийзаповіт, яким все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповів позивачу ОСОБА_1 ;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, у зв`язку з чим позивач, будучи зареєстрованою та проживаючи в будинку, вступила в управління та володіння спадковим майном, але спадщину не оформила;
- ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її брат ОСОБА_5, про що позивач дізналася в січні 2016 року, а в травні 2016 року вона дізналася, що 13 липня 2001 року її батько склав інший заповітна користь її брата.
Уважаючи заповіт батька на користь брата посвідченим з порушенням Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, оскільки він складений та посвідчений 13 липня 2001 року секретарем Новичківської сільської ради в приміщенні сільської ради, коли цього дня батько перебував на стаціонарному лікуванні в Долинській ЦРЛ, і з історії хвороби відомо, що він не вибував зі стаціонару лікарні, а також оскільки підпис у заповіті поставлений не у графі "підпис", а впоперек аркуша і візуально не схожий на підпис її батька, просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду від 10 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач пропустила позовну давність, про застосування наслідків чого просила відповідач, та не довела в установленому законом порядку факт прийняття спадщини після смерті матері, порушення визначеного законом порядку складення та посвідчення заповіту ОСОБА_4 від 13 липня 2001 року, а вимога про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину є похідною від вимоги про визнання заповіту недійсним.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника позивача задоволено частково, рішення Долинського районного суду від 10 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано недійсним в 1/6 частині свідоцтво про право на спадщину за заповітом (серії НОМЕР_1 ) від 03 липня 2002 року, видане державним нотаріусом Долинської міської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Белей Е. І. на ім`я ОСОБА_5, зареєстроване в реєстрі за №Д-800. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд, установивши, що будинок був об`єктом спільної сумісної власності батьків позивача, і після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері на підставі статей 535, 549 ЦК УРСР її батько і вона успадкували половину будинку, вступивши у володіння спадковим майном, уважав, що батько з урахуванням обов`язкової частки успадкував 2/3, а позивач 1/3 спадкової маси, що відповідно становило 2/6 та 1/6 частини будинку.
На момент смерті батька позивача 22 липня 2001 року він був власником 5/6 частин будинку, а тому видане брату позивача свідоцтво про право на спадщину за заповітом на домоволодіння вцілому порушує права позивача.
Уважаючи непропущеною позовну давність, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 про оспорювані заповіт і свідоцтво довідалася лише після смерті брата.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 грудня 2017 року представник відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник відповідача просить постанову апеляційного суду скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що все майно після смерті батька перейшло до сина, тобто чоловіка відповідача, таким чином у свідоцтві правильно зазачене спадкове майно й правові підстави для визнання його недійсним відсутні.
Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що рішення апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним у 1/6 частині свідоцтва про право на спадщину за заповітом (серії НОМЕР_1 ) від 03 липня 2002 року.
В іншій частині постанова апеляційного суду в касаційному порядку не оскаржується, тому Верховним Судом не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на дану касаційну скаргу, в якому вона просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.