Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 186/1664/16-ц
провадження № 61-7740св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Грушицького А. І., Калараш А. А., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області в складі суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж. І., від 24 жовтня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди (індексу інфляції) та процентів від простроченої суми.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 30 березня 2010 року Відділ державної виконавчої служби Першотравенського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження № 18323027 з виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на його користь суми боргу в розмірі 15 375 грн.
Грошові кошти в сумі 753,86 грн з ОСОБА_2 були стягнуті та перераховані на його користь у грудні 2013 року в рахунок повернення боргу, який повинен був повернутий ОСОБА_2 у грудні 2007 року, та залишок боргу (прострочена сума) станом на 01 січня 2014 року склала 6 151,53 грн.
В договорі позики від 20 жовтня 2007 року в пунктах 1, 2 визначено строк, а саме: "Позичальник зобов`язується повернути суму позики в установлений договором строк - до 20 грудня 2007 року", пункт 6 договору позики від 20 жовтня 2007 року - "У випадку несвоєчасного повернення позики позичальник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також десять процентів від простроченої суми".
Посилаючись на те, що у зв`язку з несвоєчасним поверненням боргу йому спричинена майнова шкода, яка згідно з діючим законодавством виражається в сумі заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з повернення боргу та процентів від простроченої суми у розмірі 10 %, а тому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь майнову шкоду, спричинену в результаті несвоєчасного повернення позики, в загальному розмір 6 281,81 грн, з яких: інфляційне збільшення - 2 946,72 грн та 10 % від простроченої суми - 3 335,09 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області в складі судді Янжули С. А. від 20 січня 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок заборгованості за відсотками від простроченої суми в розмірі 3 335,09 грн та інфляційне збільшення в розмірі 2 946,72 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач порушив своє зобов`язання з повернення позики у грудні 2007 року, тому на підставі частини другої статті 625 ЦК України та пункту 6 договору позики він має сплатити позивачу індексацію заявлених позивачем прострочених сум боргу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області в складі суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж. І., від 24 жовтня 2017 року рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 січня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, зазначено, що заява ОСОБА_1 про розрахунок судових витрат та стягнення з ОСОБА_2 2 220,96 грн задоволенню не підлягає, оскільки судові витрати за наслідками розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не розподілялись.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить змінити ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2017 року та стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати в розмірі 2 220,96 грн, в іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції в частині відмови в стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема помилково не вирішено питання щодо витрат пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту, добові та компенсація за відрив від звичайних занять.
В іншій частині ухвалені у справі судові рішення не оскаржуються, у зв`язку із чим згідно вимог статті 400 ЦПК України справа в неоскарженій частині Верховним Судом не переглядається.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.
У травні 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п`яти суддів.
Обставини справи, в частині, яка оскаржується
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області в складі судді Янжули С. А. від 20 січня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про розрахунок судових витрат та просив апеляційний суд стягнути з ОСОБА_2 2 220 грн 96 коп. судових витрат, які складаються з: витрат, пов`язаних із переїздом до іншого населеного пункту, добових, компенсації за відрив від звичайних занять.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.