1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


03 березня 2020 року

м. Київ


справа № 490/905/16-ц

провадження № 61-9240св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,


учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - акціонерне товариство "ОТП Банк"

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - ОСОБА_2


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2018 року в складі судді: Подзігун Г. В., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2019 року в складі колегії суддів: Царюк Л. М., Прокопчук Л. М., Самчишиної Н. В.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог


У січні 2016 року акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


Первісним позов обґрунтований тим, що 13 червня 2006 року між акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (правонаступником яякого є ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким банк надав ОСОБА_1 кошти у розмірі 170 000 доларів США строком до 12 червня 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов кредитного договору.


13 червня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-400/160/2006, яка зобов`язалась відповідати солідарно з боржником за повне виконання зобов`язань.


ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 10 грудня 2015 року виникла заборгованість перед банком у розмірі 147 816,11 доларів США (що на день проведення розрахунку по офіційному курсу НБУ становить 3 384 235,06 грн), що складається із: заборгованості за кредитом - 127 554,28 доларів США (2 290 342,48 грн); заборгованості по процентам - 20 261,83 доларів США (463 892,57 грн).


АТ "ОТП Банк" просило стягнути з в ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку 147 816,11 доларів США (3 384 235,06 грн) та судові витрати.


У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до АТ "ОТП Банк", третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів.


Зустрічний позов мотивований тим, що укладений 13 червня 2006 року кредитний договір суперечить законодавству України, його умови є незрозумілими та несправедливими, оскільки ні перед, ні під час його укладання представником банку не було надано повної інформації передбаченої частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". До того ж, з графіку повернення кредиту не зрозуміло, яка процентна ставка застосовувалась при обчисленні відсотків за користування кредитом; зі змісту додаткового договору № 1, укладеного 26 вересня 2011 року, не вбачається зміна фіксованої процентної ставки - 11% (визначена кредитним договором), проте у Графіку Платежів зазначена "Реальна процентна ставка - 13,44%.


28 квітня 2014 року між ним та банком був укладений Додатковий договір № 2, в порушення підпункту 2.1.1.1.1. пункту 2.1 якого, банк не виклав графік платежів у новій редакції, у зв`язку з чим, він взагалі перестав розуміти розмір та строк щомісячного платежу, який підлягав сплаті.


Отже відповідно до статей 11 та 18 Закону України "Про захист прав позивачів" кредитний договір та додаткові угоди до нього містять несправедливі умови кредитування, що приводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.


ОСОБА_1 просив визнати недійсним:

кредитний договір № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року;

Додатковий договір № 1 від 26 вересня 2011 року;

Додатковий договір № 2 від 28 квітня 2014 року;

іпотечний договір PCL-400/281/2006 від 13 червня 2006 року.


Короткий зміст рішень суду першої інстанції


Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 березня 2016 року, занесеною до журналу судового засідання, зустрічна позовна заява об`єднана в одне провадження з первісним позовом банку.


Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2018 року позов АТ "ОТП Банк" задоволено частково.


Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року в загальному розмірі 147 810,49 доларів США (еквівалент 3 384 109,05 грн), з яких: 127 554,28 доларів США (еквівалент 2 920 342,48 грн) - заборгованість за кредитом; 20 256,21 доларів США (еквівалент 463 764,27 грн) - заборгованість за процентами.


У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ "ОТП Банк" про визнання кредитного договору № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року, додаткового договору № 1 від 26 вересня 2011 року, додаткового договору № 2 від 28 квітня 2014 року та іпотечного договору № PCL-400/281/2006 від 13 червня 2006 року недійсними відмовлено.


Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином. У зв`язку з цим, 14 грудня 2015 року за № 2000 та № 1000 відповідачам було направлено досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, якими позивач вимагав від позичальника та поручителя достроково погасити існуючу заборгованість. Відповідно до висновку експерта № 17-349/350 від 25 жовтня 2017 року підтверджується загальна сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) станом на 10 грудня 2015 у сумі 127 554,28 доларів США (еквівалент 2 920 344,78 грн). Проте загальна заборгованість за кредитним договором № МL-400/127/2006 від 13 червня 2006 підтверджується не у сумі 147 816,11 доларів США, а у сумі 147 810,49 доларів США (еквівалент 3 384 109,05 грн). Розбіжність складає 5,62 доларів США та пояснюється тим, що до Розрахунку заборгованості банку включено суму нарахованих відсотків на прострочену суму основного боргу тіла кредиту) за 10 грудня 2015 року. Розмір щомісячного платежу (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу), визначений банком у графіку платежів в розмірі 1 951,00 доларів США відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору. Тому суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачі не виконують своїх зобов`язань і первісний позов підлягає частковому задоволенню.


Суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для задоволення зустрічного позову, оскільки текст спірного договору та доданий до нього графік платежів, які підписані сторонами, в тому числі ОСОБА_1 , містять положення як про фіксовану процентну ставку, так і про реальну процентну ставку за кредитом. Кредитний договір № ML-400/127/2006, Додатковий договір № 1 від 26 веерсня 2011 року, Додатковий договір № 2 від 28 квітня 2014 року та іпотечний договір PCL-400/281/2006 від 13 червня 2006 року укладені сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, які були ними обумовлені. Будь-які підстави вважати, що правочини суперечать ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, судом не встановлені.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.


Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2018 року в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення.


Позов АТ "ОТП Банк" задоволено частково.


Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року станом на 10 грудня 2015 року в загальному розмірі 118 266,91 доларів США, з яких: 113 748,11 доларів США - заборгованість за кредитом; 4 518,80 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом.


Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року станом на 10 грудня 2015 року в загальному розмірі 29 543,58 доларів США, з яких: 13 806,17 доларів США - заборгованість за кредитом; 15 737,41 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом.


В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Такий висновок щодо застосування викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 14-145цс18 та відповідно до статті 263 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції. ОСОБА_1, як боржник, а відтак і поручитель ОСОБА_2 взяли на себе зобов`язання повернути суму кредиту з відповідними процентами у строк до 12 червня 2021 року, сплачуючи її частинами щомісячно з урахуванням розміру щомісячного платежу та строками, які встановлювалися кредитним договором та додатковими угодами до нього. ОСОБА_1 26 червня 2014 року у розмірі 1 850 доларів США сплатив черговий платіж відповідно до графіку узгодженого сторонами, наступний термін сплати чергового щомісячного платежу припадав на 26 липня 2014 року, який позичальник не здійснив, а тому несплачена заборгованість вважається простроченою з 27 липня 2014 року (строк сплати чергового щомісячного платежу). Банк звернувся з позовом до поручителя ОСОБА_2 03 лютого 2016 року та просив стягнути заборгованість за договором кредиту станом на 10 грудня 2015 року, але не врахував вимог частини четвертої статті 559 ЦК України. Тому з поручителя підлягає стягненню розмір заборгованості з урахуванням шестимісячного строку у сумі 113 748,11 доларів США, за процентами відповідно 4 518,80 доларів США, а всього 118 266,91 доларів США.


Апеляційний суд вказав, що на час укладення додаткових договорів ОСОБА_1 був обізнаний зі своїм обов`язком щодо повернення кредитних коштів, інформація щодо ознайомлення з графіками сплати платежів була доступною для ознайомлення з нею, а тому ОСОБА_1 мав змогу отримати таку інформацію та зобов`язаний був дізнатися про можливість виконати свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за таких обставин. Проте, останній цього не зробив. Обставини, на які посилається відповідач не звільняють його як боржника від обов`язку виконання грошового зобов`язання та не свідчать про недійсність договору кредиту та додаткових угод, а відтак й договору іпотеки. ОСОБА_1 уклав договір на зазначених умовах, додаткові договори до нього та договір іпотеки свідомо, за свого вільного волевиявлення; протягом певного і досить тривалого часу виконував їх. Оскільки в ході розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на його твердженнях і спростовуються самим змістом договору


Аргументи учасників справи


У травні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржені рішення та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилався на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.


Касаційна скарга мотивована тим, що умови кредитного договору та додатків до нього не відповідають вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" та містять несправедливі умови, що призводить до явного дисбалансу між правами кредитора та обов`язками споживача. Банк з вимогою щодо дострокового виконання зобов`язання не звертався, а наданий банком розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним


Кредитний договір містить наступні несправедливі умови: підпункт 1.3.1.2. містить зобов`язання щодо укладення між позичальником і продавцем, на умовах, що задовольняють Банк, договору купівлі-продажу нерухомого майна; підпункт 1.3.1.5. містить зобов`язання позичальника укласти на умовах та у формі, що задовольняють банк договір страхування предмету іпотеки, договір страхування фінансового ризику власника предмету іпотеки, договір страхування позичальника від нещасного випадку (за вищевказаними договорами страхування банк виступає вигодонабувачем та вони укладаються в страхових компаніях, погоджених банком до співпраці); підпункт 1.3.1.6. - зобов`язання укласти на умовах запропонованих банком договору іпотеки; підпункт 1.3.1.7. - зобов`язання надати в банк Звіт про проведення незалежної оцінки предмету іпотеки, що проводиться суб`єктами оціночної діяльності акредитованими банком. Зі змісту пункту 1.4. "Плата за користування Кредитом" кредитного договору видно, що цей пункт містить умови, які не стосуються домовленостей, що виникли між банком та споживачем. Кредитний договір взагалі містить умови на всі випадки життя, що значною мірою ускладнює розуміння умов Кредитного договору.


Вказує, що на момент укладення Додаткового договору № 1 діяли Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, відповідно до яких банки зобов`язані забезпечувати виконання цих Правил: у разі поширення інформації про послуги з надання кредитів споживачам; під час укладення кредитних договорів зі споживачами; у разі усних чи письмових звернень споживачів. Проте Додатковий договір № 1 він не містить обов`язкових відомостей і це є нечесною підприємницькою діяльністю задля введення споживача в оману. Графік платежів до Додаткового договору № 2 не складався.


Звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія договору доручення № 28/01/2015 від 28 січня 2015 року укладеного між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ПАТ "ОТП Банк" і в пункті 11.8 Договору доручення визначені відповідальні посадові особи, уповноважені вести листування і приймати виконання доручень в рамках даного договору, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - прізвище ОСОБА_6 (який звертався до боржника та поручителя) у даному переліку відсутнє. З наданого експертом висновку вбачається неповнота експертного дослідження, що відповідно призводить до сумнівів стосовно повноти та об`єктивності експертного висновку. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про виклик експерта, чим остаточно позбавив відповідача права поставити питання експерту стосовно проведеного ним дослідження. Згідно даних з виписки по особовому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 було отримано ще один кредит за договором № СЬ-400/125/2006 від 03 серпня 2006 у сумі 46 325,00 доларів США, та до 2009 року грошові кошти з поточного рахунку ОСОБА_1 спрямовувались банком на погашення заборгованості за кредитним договором № СЬ-400/125/2006 від 03 серпня 2006 року в порушення пункту 1.10.2. кредитного договору № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року.


Рух справи


Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.


У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Позиція Верховного Суду


Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.


Суди встановили, що 13 червня 2006 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником всіх прав і обов`язків якого є АТ "ОТП Банк", було укладено кредитний договір № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року за умовами якого, Банк надав позичальнику кредит в розмірі 170 000 доларів США на купівлю нерухомого майна, зі сплатою фіксованої процентної ставки 11,00 % річних, яка є незмінною на весь строк дії кредитного договору, строком до 12 червня 2021 року, а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитом шляхом сплати щомісячних ануїтетних платежів, а також інших платежів відповідно до умов кредитного договору та згідно із графіком погашення кредиту, що становить невід`ємну частину договору.


Додатком № 1 до кредитного договору № ML-400/127/2006 є графік повернення кредиту та сплати відсотків, згідно з яким:

термін погашення заборгованості поділено на 180 місяців з 17 липня 2006 року по 14 червня 2021 року;

з 17 липня 2006 року по 17 травня 2021 року включно щомісячний внесок становить 1 951 доларів США;

останній внесок 14 червня 2021 року становить 1 951,69 доларів США.


13 червня 2006 року з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-400/160/2006, відповідно до якого ОСОБА_2 як поручитель та боржник ОСОБА_1 відповідають як солідарні боржники.


06 травня 2009 року банком та ОСОБА_1 підписано новий Додаток № 1 до Кредитного договору № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року "Графік платежів", згідно з яким:

сума залишку непогашених кредитних коштів дорівнює 152 713,73 доларів США;

відсоткова ставка фіксована - 11,00 %;

річна база - 360 днів у році;

заборгованість за відсотками склала 15 116,62 доларів США;

дата видачі - 06 травня 2009 року, дата 1-го погашення - 25 травня 2009 року;

кількість місяців - 146, дата останнього погашення - 25 червня 2021 року;

щомісячний платіж з 25 травня 2009 року по 25 травня 2021 року включно становить 2 081,54 доларів США;

останній внесок 25 червня 2021 року становить 2 079,33 доларів США;

розрахункове-касове обслуговування банку - 250 грн;

загальна сума внесків за весь період становить 311 289,93 доларів США, в тому числі: загальна сума кредиту 152 713,73 доларів США, загальна сума відсотків за користування кредитом - 151 188,90 доларів США, загальна сума платежів за надані супутні послуги на користь третіх осіб, пов`язаних із страхуванням - 7 387, 30 доларів США;

реальна процентна ставка - 14,50% та абсолютне значення подорожчання кредиту - 158 576,20 доларів США.


26 вересня 2011 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року, Додатком № 1 до якого є Графік платежів, згідно з яким:

сума на 26 вересня 2011 року - 151 464,62 доларів США;

річна база - 360 днів у році;

нараховані відсотки на 26 вересня 2011 року - 7 081,15 доларів США;

дата першого погашення - 26 вересня 2011 року;

кількість місяців - 118;

дата останнього погашення - 16 червня 2021 року;

відсоткова ставка з дати підписання додаткової угоди до дати закінчення кредитного договору - 11,00%;

щомісячний платіж з 26 вересня 2011 року по 26 травня 2021 року включно складає 2 196, 26 доларів США;

останній платіж 13 червня 2021 року складає 2 195,89 доларів США;

загальна сума внесків за весь період становить 265 479,75 доларів США, в тому числі: загальна сума кредиту - 151 464,62 доларів США, загальна сума відсотків за користування кредитом - 107 693,69 доларів США, сукупна сума платежів за надані супутні послуги на користь третіх осіб, пов`язаних із страхуванням - 6 321, 44 доларів США.


26 вересня 2011 року ОСОБА_2 було підписано додатковий договір № 1 до договору поруки від 13 червня 2006 року, в якому зазначалося, що на момент укладення цього договору розмір боргових зобов`язань, забезпечених порукою становить 158 545,77 доларів США.


28 квітня 2014 року між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 2 до кредитного договору № ML-400/127/2006 від 13 червня 2006 року, додатком № 1 до якого є Графік платежів, згідно з яким:

сума на 28 квітня 2014 року - 129 591,71 доларів США;

річна база - 360 днів у році;

заборгованість за відсотками на 28 квітня 2014 року - 79,19 доларів США;

дата першого погашення - 26 травня 2014 року;

кількість місяців - 86;

дата останнього погашення - 12 червня 2021 року;

відсоткова ставка з 28 квітня 2014 року по 26 липня 2014 року - 7,5%;

відсоткова ставка з 26 липня 2014 року по 12 червня 2021 - 11,00 %;

щомісячний платіж з 28 квітня 2014 року по 26 липня 2014 року включно складає 1 851,48 дол. США;

щомісячний платіж з 26 серпня 2014 року по 12 червня 2021 року включно складає 2 194,47 доларів США;


................
Перейти до повного тексту