1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


27 лютого 2020 року

м. Київ


справа № 716/901/17

провадження № 61-44408св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",

відповідач - ОСОБА_4,

третя особа - ОСОБА_5,

третя особа - ОСОБА_6,

третя особа - служба у справах дітей Заставнівської районної державної адміністрації,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 08 серпня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів Яремка В. В.,Перепелюк І.Б., Половінкіної Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулася до суду з позовомдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс"), ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, служба у справах дітей Заставнівської районної державної адміністрації, про визнання іпотечного договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є дружиною відповідача ОСОБА_4 . Останній разом з нею та малолітніми дітьми: донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані та фактично проживають в будинку АДРЕСА_1 з 29 жовтня 2004 року по даний час.

У зв`язку з розглядом Заставнівським районним судом Чернівецької області цивільної справи за позовом ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_4 про виселення у травні 2017 року їй стало відомо, що 21 березня 2007 року між її чоловіком та АКБ "ТАС-Комерцбанк" на забезпечення виконання кредитного договору № 2506/0307/88-013 від 21 березня 2007 року укладено іпотечний договір № 2506/0307/88-013-Z-1, предметом якого є будинок АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного договору іпотеки, 22 лютого 2016 року ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" зареєструвало за собою право власності на вказаний житловий будинок, тобто в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2506/0307/88-013 від 21 березня 2007 року звернуто стягнення на житловий будинок.

Позивачка стверджувала, що іпотечний договір був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у спірному житловому будинку зареєстровані малолітні діти, а згода органу опіки та піклування не була отримана.

Позивачка зазначала, що переданий в іпотеку житловий будинок є єдиним для дітей житлом, та у зв`язку із тим, що у провадженні суду наявна справа за позовом ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_4 про виселення, тому діти можуть опинитись без єдиного житла.

ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" звернуто стягнення, вони з дітьми можуть опинитися без житла, що відповідно суттєво порушує їх права та законні інтереси.

Посилаючись на вищевказане, позивач просила суд визнати договір іпотеки недійсним та скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" права власності на спірне нерухоме майно.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 03 квітня 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним іпотечний договір № 2506/0307/88-013-Z-1 від 21 березня 2007 року, укладений між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Заставнівського районного нотаріального округу Бурдейним Ю. І., зареєстровано в реєстрі за № 1429, предметом якого є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 .

Скасовано запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" права власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_2 .

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28469169 від 26 лютого 2016 року та реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_1 здійснену 22 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент посвідчення оскаржуваного договору іпотеки у спірному житловому будинку малолітня дитина ОСОБА_2 мала фактично постійне місце проживання в ньому та володіла правом ним користуватись. Дозвіл органу опіки та піклування на момент укладення оспорюваного договору позичальник (іпотекодавець) не отримував, а тому існує фактичне порушення законних прав дитини внаслідок його укладення, що дає підставу зробити висновок про недійсність договору іпотеки внаслідок порушення умов його укладення.

У зв`язку з тим, що ТОВ ФК "Вектор Плюс" проведено державну реєстрацію предмета іпотеки за собою на підставі договору, який визнається недійсним, то є необхідним скасувати запис про державну реєстрацію та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 лютого 2016 року.

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 08 серпня 2018 року рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 03 квітня 2018 року скасовано.


У задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, до ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, служба у справах дітей Заставнівської районної державної адміністрації, про визнання недійсним іпотечного договору та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовлено.


Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладення оспорюваного договору іпотеки не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права малолітньої дитини позивачки на користування житловим будинком, враховуючи вимоги ст. 405 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 9 Закону України "Про іпотеку".

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

14 вересня 2018 року (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) до Верховного Суду ОСОБА_1 направила касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 08 серпня 2018 року.


Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано із Заставнівського районного суду Чернівецької області цивільну справу № 716/901/17.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Скаржник просила суд скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги те, що позивач не була обізнана про наявність договору іпотеки, не вивчала його зміст, не надавала документи для його оформлення, зокрема не знала, що нотаріусу була надано довідка з неправдивою інформацією, щодо відсутності інформації про зареєстрованої малолітньої дитини

Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що позивач, як дружина іпотекодавця не надавала згоду на передачу спірного будинку в іпотеку, а надала згоду тільки на оформлення кредиту.

Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що укладення оспорюваного договору іпотеки не призвело до звуження, зменшення чи обмеження існуючого права малолітньої дитини позивачки на користування житловим будинком.

Суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення статей ст. 405 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 9 Закону України "Про іпотеку", оскільки мав застосувати ст.17 Закону України "Про охорону дитинства".

Доводи інших учасників справи


Відзив на касаційну скаргу матеріали справи не містять.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом з відповідачем ОСОБА_4 з 26 вересня 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі ( Том 1, а.с. 24).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась дитина - ОСОБА_2 (Том 1, а.с. 24).

21 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №2506/0307/88-013 ( Том 1, а.с. 94-97).

На умовах даного договору банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії в розмірі 50 000 доларів США на строк з 21 березня 2007 року по 10 березня 2017 року. Згідно п.2.1 забезпеченням виконання зобов`язання виступає іпотека.

21 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №2506/0307/88-013-Z-1(Том 1, а.с. 14-15).

Згідно п.2 зазначеного договору іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами під АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 березня 2007 року.

У відповідності до нотаріально посвідченої заяви позивач ОСОБА_1 21 березня 2007 року дала свою згоду на передачу в іпотеку житлового будинку набутого ними в період шлюбу ( Том 1, а.с. 102).

Укладаючи договір іпотеки відповідач ОСОБА_4, з чим погодилася позивачка ОСОБА_1, надав відомості про відсутність прав малолітніх чи неповнолітніх дітей на користування предметом іпотеки.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилась друга дитина - ОСОБА_3 ( Том 1, а.с. 25).

Згідно довідки Горішньошеровецької сільської ради Заставніського району Чернівецької області від 30 березня 2017 року №370 позивач ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 зареєстровані в житловому будинку АДРЕСА_1 з 29 жовтня 2004 року, а малолітній ОСОБА_3 зареєстрований з 21 листопада 2008 року( Том 1, а.с. 23).

28 листопада 2012 року АКБ "ТАС-Комерцбанк" відступив ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" відповідно до Договору факторингу та Договору про відступлення прав за договором іпотеки свої права вимоги за зобов`язаннями по Кредитному та Іпотечному договорам ( Том1, а.с. 16-20).

У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" надіслало ОСОБА_4 повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки ( Том 1, а.с. 197).

26 лютого 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28469169, у відповідності до якого проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими спорудами під АДРЕСА_1 за суб`єктом ТОВ ФК "Вектор Плюс" ( Том 1,а.с. 193).

Реєстрація спірного майна за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" також вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( Том1, а.с. 191-192).

У справі встановлено, що при укладенні сторонами договору іпотеки від 21 березня 2007 року дозвіл органу опіки та піклування не надавався, оскільки довідка про склад сім`ї, яка була надана для оформлення цього договору, не містила даних про реєстрацію та проживання в іпотечному майні неповнолітніх чи малолітніх членів сім`ї.

У пункті 4 іпотечного договору іпотекодавець ОСОБА_4 засвідчив, що треті особи не мають на нього будь-яких прав ( Том 1, а.с.14-15).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладення оспорюваного договору іпотеки не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права малолітньої дитини позивачки на користування житловим будинком, враховуючи вимоги ст. 405 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 9 Закону України "Про іпотеку".


................
Перейти до повного тексту