Постанова
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/3040/19-ц
провадження № 61-10994св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - адвокатом Козій Дарією Олександрівною, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року у складі судді Лужецької О. Р. та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А., та касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним право спільної сумісної власності на приміщення АДРЕСА_1, а також визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за відповідачем.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що спірне нежитлове приміщення розташоване на технічному поверсі будинку над квартирою позивача та містить інженерні комунікації, а отже, має належати співвласникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності, як приміщення загального користування.
Разом з поданням позовної заяви ОСОБА_1 заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно - приміщення АДРЕСА_1 . В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що незабезпечення позову в обраний спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому, оскільки відповідач має намір та можливість відчужити відповідне нерухоме майно.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_2 .
Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що нерухоме майно, на яке заявник просив накласти арешт, є безпосереднім предметом спору, який виник між сторонами, отже незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому у випадку відчуження спірного нерухомого майна.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно оцінив докази, надані сторонами, та надав їм належну правову оцінку, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2019 року, ОСОБА_2, від імені якої діяла представник - адвокат Козій Д. О., посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2019 року, ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року скасувати й передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
В обґрунтування касаційних скарг ОСОБА_2, а також адвокат Козій Д. О., яка діє від її імені, посилаються на те, що суди дійшли помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки позов ОСОБА_1 є надуманим, безпідставним та спрямованим на рейдерське захоплення приватної власності відповідача, а вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку порушує право ОСОБА_2 на мирне володіння майном.
Крім того, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову та вказуючи про вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на відчуження спірного майна, ОСОБА_1 не надає, на думку заявниці, належних доказів на підтвердження своїх доводів.
Обґрунтовуючи касаційні скарги щодо скасування постанови апеляційного суду, заявник та представник заявника вказували, що автоматичний розподіл справи в Київському апеляційному суді вчинено о 18 годині 02 хвилини 53 секунди, тобто поза межами робочого часу, що є порушенням процедури розподілу справ, визначеному ЦПК України.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У серпні та у вересні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2, а також на касаційну скаргу ОСОБА_2, подану від її імені представником - адвокатом Козій Д. О., в яких заявник просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивуючи відзиви, заявник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову, погодившись з його доводами про те, що існує реальна загроза відчуження спірного нерухомого майна, що істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення у справі за його позовом.
Посилання ОСОБА_2 та її представника - адвоката Козій Д. О., на те, що апеляційним судом допущено грубе порушення вимог ЦПК України, оскільки розподіл справи в апеляційному суді вчинено поза межами робочого часу, а саме: о 18 годині 02 хвилини 53 секунди, тобто майже через три хвилини після закінчення робочого дня заявник вважає надмірним формалізмом та намаганням скасувати законне й обґрунтоване судове рішення з одних лише формальних підстав.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданої від її імені представником - адвокатом Козій Д. О., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року й витребувано цивільну справу № 753/3040/19-ц з Дарницького районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 постанову Київського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що у провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання за ним права спільної сумісної власності на приміщення АДРЕСА_1 та визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за відповідачем, який обґрунтовано тим, що спірне нежитлове приміщення розташоване на технічному поверсі будинку над квартирою позивача та містить інженерні комунікації, а отже, має належати співвласникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності, як приміщення загального користування.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно - нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на те, що незабезпечення позову в обраний спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому, оскільки відповідач має намір та можливість відчужити відповідне нерухоме майно.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.