Постанова
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 266/7382/18
провадження № 61-12663св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест Маріупольський ремонтно-механічний завод",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 березня 2019 року у складі судді Шишиліна О. Г. та постанову Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Мироненко І. П., Принцевської В. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Маріупольський ремонтно-механічний завод" (далі - ТОВ "Метінвест-МРМЗ") про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі наказу від 14 листопада 2018 року № 297-к його звільнено за пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. В наказі зазначено, що він неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме: наказом від 24 липня 2018 року № 27-тд, наказом від 26 липня 2018 року № 270, наказом від 13 вересня 2018 року № 31-тд, наказом від 17 вересня 2018 року № 341.
Вважає, що оскільки на нього вже було накладено дисциплінарне стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, то звільняти його за вчинення того ж самого проступку не було підстав.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 14 листопада 2018 року № 297-к, поновити його на посаді майстра виробничої ділянки (змінної) термічної ділянки ремонтно-механічного цеху № 2 з 14 листопада 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 20 березня 2019 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено неправомірності наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, які були покладені в обґрунтування підстав звільнення, що відбулося за попередньою згодою профспілкової організації, а тому доводи позивача про незаконність наказу про звільнення є необґрунтованими.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 березня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно оцінив докази, надані сторонами, та надав їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Приморського районного суд м. Маріуполя Донецької області від 20 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки правомірність накладення дисциплінарних стягнень судами попередніх інстанцій досліджувалася поверхнево та без врахування істотних обставин, що мали місце, не були враховані його пояснення за кожним випадком притягнення до дисциплінарної відповідальності, письмові матеріали справи тощо. До того ж його було притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Метінвест-МРМЗ" на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивуючи відзив, заявник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову, судами повно та всебічно досліджено усі обставини справи, надано оцінку доводам позивача, дотримано вимог процесуального закону та правильно застосовано норми матеріального права.
Також заявник вказував, що притягуючи ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, роботодавець діяв у відповідності до вимог чинного законодавства про працю, останній притягувався до відповідальності за ряд однотипних порушень, що мають системний характер, а не кілька разів за одне й те саме порушення, як стверджує сам ОСОБА_1 . До того ж жоден з наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачем у цій справі до суду не оскаржувався.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 266/7382/18 з Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 25 квітня 2016 року по 14 листопада 2018 року працював у ТОВ "Метінвест-МРМЗ", обіймаючи з 14 липня 2017 року посаду майстра виробничої ділянки Ремонтно-механічного цеху № 2.
29 жовтня 2018 року директором по персоналу та соціальних питаннях за погодженням з начальником юридичного відділу на ім`я голови профспілкового комітету ТОВ "Метінвест-МРМЗ" направлено подання про згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором.
Згідно з витягом з протоколу від 09 листопада 2018 року № 201-2 засідання профкому комітету первинної профспілкової організації ТОВ "Метінвест-МРМЗ", на якому був присутній ОСОБА_1, на вказаному засіданні було надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті
40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором
Наказом ТОВ "Метінвест-МРМЗ" від 14 листопада 2018 року № 297-к ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.
Наказ про звільнення видано на підставі службової записки начальника РМЦ № 2 ОСОБА_2, поданої на ім`я директора по виробництву та директора по персоналу та соціальних питаннях, від 22 жовтня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 21 жовтня 2018 року не було виконано змінне завдання по забезпеченню заготовками роботи термічної дільниці на 22 жовтня 2018 року, що призвело до зупинки установки ТВЧ, дані про простій обладнання не були передані диспетчеру, начальнику зміни, старшому майстру та начальнику цеху. В результаті простою не були термооброблені валики, що призвело до зриву випуску товарної продукції - спікальних візків ММКИ .
Крім того, в оскаржуваному наказі зазначено про неодноразове притягнення відповідача до дисціплінарної відповідальності, а саме: наказ від 24 липня 2018 року № 27-тд, наказ від 26 липня 2018 року № 270, наказ від 113 вересня 2018 року № 310-тд, наказ від 17 вересня 2018 року № 341, на підставі яких ОСОБА_1 були оголошені догани.
З цим наказом ОСОБА_1 знайомлено 14 листопада 2018 року під особистий підпис.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 березня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.