Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа №215/2528/15-ц
провадження № 61- 22042св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого: Сімоненко В.М.,
суддів - Грушицького А.І., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2016 року, ухвалену у складі судді судової палати у цивільних справ Бондар Я.М.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2015 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції,
ОСОБА_1 у грудні 2015 року оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанцій
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня
2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявникові.
Повертаючи її заявнику, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її рух у суді касаційної інстанції
У липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга від ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2016 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Тернівського районного суду м. Кривого Рогу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У листопаді 2019 року справу № 215/2528/15-ц передано до Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Скаржник просив суд скасувати оскаржуване судове рішення .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що ОСОБА_1 не отримував ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Доводи інших учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу матеріали справи не містять.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя ( том 1, а.с.2-4).
У березні 2005 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя ( том 1, а.с.20-23).
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 липня 2007 року первісний та зустрічний позов задоволені ( том 1, а.с.67-68).
Справа переглядалась судами неодноразово.
На підставі судових рішень по справі видавались виконавчі листи.
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання ( том 2, а.с.122).
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2015 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання визнано неподаною та повернуто позивачу ( том 2, а.с.127).
У грудні 2015 року не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку ( том 2, а.с.169,170).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст. 295, 297 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент звернення з апеляційною скаргою), зокрема за її подання не сплачено судовий збір ( том 2, а.с.154).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня
2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2015 року визнано неподаною та повернуто заявникові ( том 2, а.с.166).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України( в редакції яка діяла на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України ( в редакції яка діяла на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.