Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 757/27449/18-ц
провадження № 61-21517 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Гулька Б. І.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Сбербанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Актив 7",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сбербанк"
на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 березня
2019 року у складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів:
Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року акціонерне товариство "Сбербанк" (далі -
АТ "Сбербанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Актив 7", про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 05 лютого 2007 року
між закритим акціонерним товариством "Банк РНБ", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", і ТОВ "Актив 7" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 14-В/07, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 2 000 000, 00 доларів США з останнім днем дії кредитної лінії 31 жовтня 2010 року.
До вказаного договору вносилися зміни договорами про внесення змін:
від 30 березня 2007 року № 1; від 01 червня 2007 року № 2; від 04 лютого 2008 року № 3;від 03 листопада 2008 року № 4.
На забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 05 лютого 2007 року між банком та відповідачами були укладені окремі договори поруки: № 14-В/07-П6 із ОСОБА_6 ; № 14-В/07-ПЗ із ОСОБА_4 ;
№ 14-В/07-П5 з ОСОБА_3 ; № 14-В/07-П2 з ОСОБА_1 ;
№ 14-В/07-П7 з ОСОБА_5 ; № 14-В/07-П1 із ОСОБА_7 ; №14-В/07-П9
з ОСОБА_2 .
Банк вказував, що рішенням Печерського районного суду м. Києва
від 18 червня 2012 року у справі № 2-52/11 стягнуто з відповідачів суму простроченої заборгованості за кредитним договором, однак рішення суду залишається невиконаним, відповідачі у добровільному порядку відсотки не сплачують.
З урахуванням наведеного АТ "Сбербанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 05 лютого 2007 року № 14-В/07 у розмірі 45 736,27
доларів США з кожного.
У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом
до АТ "Сбербанк", треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, ТОВ "Актив 7",
в якому просила суд визнати припиненим договір поруки від 05 лютого
2007 року № 14-В/07-ПЗ, укладений між нею та банком.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом зазначала,
що банком не надано доказів отримання нею вимоги про погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 05 лютого 2007 року № 14-В/07, чи належного виконання АТ "Сбербанк" своїх зобов`язань. Крім того, банк не звернувся до суду про стягнення заборгованості з неї, як з поручителя, у передбачений законом строк - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання (частина четверта статті 559 ЦК України).
З урахуванням наведеного ОСОБА_4 просила суд зустрічний позов задовольнити.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року
у задоволенні позову АТ "Сбербанк" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано припиненим зобов`язання ОСОБА_4 за договором поруки
від 05 лютого 2007 року № 14-В/07-ПЗ (зі змінами, внесеними договорами про внесення змін від 04 лютого 2008 року, від 03 листопада 2008 року), укладеним закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю. Є., зареєстрований в реєстрі за № 544.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що АТ "Сбербанк" не було надано доказів належного виконання своїх зобов`язань згідно з договором поруки від 05 лютого 2007 року № 14-В/07-ПЗ, що є обов`язковою передумовою виконання зобов`язань поручителем ОСОБА_4, а також не надано доказів отримання нею вимоги про погашення заборгованості
за договором про відкриття кредитної лінії від 05 лютого 2007 року
№ 14-В/07, після отримання якої виникає зобов`язання поручителя виконати боргові зобов`язання кредитора.
Крім того, суд врахував преюдиційні обставини, встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ
від 25 вересня 2014 року у справі № 6-28728св14, якою залишено без змін рішення Апеляційного суду Київської області від 17 червня 2014 року
та рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
від 18 березня 2014 року, яким у задоволенні позову банку до ОСОБА_6 про стягнення частини кредитної заборгованості відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_6 про визнання припиненим договору поруки, укладеного між нею та банком 05 лютого 2007 року № 14-В/07-П6, задоволено. Також встановлено, що у банку виникло право звернення до суду
про виконання поручителем порушеного зобов`язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 31 жовтня 2010 року протягом наступних 6 місяців, тобто до 01 травня 2011 року, а з даним позовом позивач звернувся лише у червні 2018 року. До аналогічного висновку дійшов Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі
№ 6-24488св13 в ухвалі від 02 жовтня 2013 року за позовом банку
до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором
від 05 лютого 2007 року № 14-В/07 від 05 лютого 2007 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог з посиланням на припинення договору поруки № 14-В/07-П7 від 05 лютого 2007 року, та Апеляційний суд Житомирської області у рішенні від 25 листопада 2013 року у справі
№ 2-2325 за позовом банку до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за кредитним договором від 05 лютого 2007 року № 14-В/07, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог з посиланням на припинення договору поруки від 05 лютого 2007 року № 14-В/07-П5. Ці обставини
є преюдиційними для цієї справи.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" залишено без задоволення, а рішення
Печерського районного суду міста Києва від 20 березня 2019 року -
без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, апеляційний суд послався на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах: від 16 травня 2018 року у справі № 417/1242/15-ц, провадження № 61-11387св18; від 29 серпня 2018 року у справі
№ 212/8423/15-ц, провадження № 61-5125св18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, АТ "Сбербанк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати у частині відмови у стягненні з відповідачів заборгованості по прострочених процентах за користування кредитною лінією у розмірі 35 736,27 доларів США та ухвалити нове судове рішення, яким його позов у цій частині задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 - відмовити.
Інші учасники справи судові рішення не оскаржили.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 05 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 757/27449/18-ц із Печерського районного суду м. Києва та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про наявність підстав для визнання припиненим договору поруки від 05 лютого 2007 року № 14-В/07-ПЗ, укладеного
між банком та ОСОБА_4, а його дійсність підтверджується рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2012 року у справі
№ 2-52/11. Вказує, що заборгованість боржника по кредиту становить 1 317 392,75 доларів США, з яких вказаним судовим рішенням стягнуто 154 534,95 доларів США, а проценти за користування кредитом були правомірно нараховані на уже стягнуту частину заборгованості.
Також посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України у постанові від 26 листопада 2014 року у справі
№ 6-75цс14 та на правові висновки Верховного Суду, викладені
у постановах: від 01 лютого 2018 року у справі № 161/12888/15-ц, провадження № 61-2423св18; від 06 лютого 2018 року у справі
№ 644/610/15-ц, провадження № 61-2533св18; від 14 лютого 2018 року
у справі № 572/2921/15-ц, провадження № 61-3957св18; від 20 лютого
2019 року у справі № 922/5740/15.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_8, в якому вказується, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін,
а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначається, що суди попередніх інстанцій правомірно застосували до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки порука припиняється
зі спливом строку дії основного договору (31 жовтня 2010 року)
та відсутності протягом шести місяців з цієї дати пред`явлення вимоги
до поручителів про стягнення кредитного боргу.
Також посилається на відповідну практику Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження