ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа №826/2609/18
адміністративне провадження №К/9901/67998/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Єзерова А.А.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Черкаського обласного військового комісаріату
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 (колегія у складі суддів Епель О.В., Губської Л.В., Степанюка А.Г.)
у справі №826/2609/18
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства оборони України, Черкаського обласного військового комісаріату,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач-1), Міністерства оборони України (далі - відповідач-2), Черкаського обласного військового комісаріату (далі - відповідач-3) про:
- визнання протиправними дій відповідачів щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язання відповідачів призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням інвалідності II групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з врахуванням висновків суду.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 адміністративний позов задоволено частково:
- зобов`язано Черкаський обласний військовий комісаріат направити до Департаменту фінансів оборони України документи позивача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою КМУ від 25.12.2013 № 975;
- зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку від 25.12.2013 № 975.
- у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2018 скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства оборони України, Черкаського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Черкаського обласного військового комісаріату, яка полягає у тому, що Черкаським обласним військовим комісаріатом не було складено та направлено до Міністерства оборони України висновку про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II (другої) групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", разом з документами ОСОБА_1 ;
- зобов`язано Черкаський обласний військовий комісаріат скласти та направити до Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності II (другої) групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", разом з документами ОСОБА_1 .
- У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено
4. У касаційній скарзі Черкаський обласний військовий комісаріат із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з витягом з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.09.2016 № 3950 мінно-вибухова травма та осколкові поранення голови і поперекової ділянки, колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, 1964 року народження, - травма, поранення, контузія, захворювання позивача пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії.
6. Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААА № 199945 від 19.09.2016 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, поранення (контузія) та захворювання пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії.
7. 15.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до керівника Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ № 975.
8. Листом від 08.11.2017 № 11/С-14622 заступник голови Державної прикордонної служби України повідомив позивача, що за результатами засідання Комісії з питань призначення одноразової грошової допомоги Адміністрацією Державної прикордонної служби України складено протокол від 27.10.2017 № 70, в якому вирішено не розглядати питання по суті у зв`язку з відсутністю правових підстав.
9. 30.10.2017 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги згідно з постановою КМУ № 975.
10. Листом від 29.11.2017 № 248/6/6/4092 Міністерство оборони України повідомило позивача, що його звернення від 30.10.2017 надіслано за належністю до Черкаського обласного військового комісаріату.
11. Листом від 15.12.2017 № 6/8/5/2370 Черкаський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що для оформлення документів та направлення їх на адресу Міністерства оборони України на розгляд Комісії з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги необхідно надати копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) та копію військового квитка.
12. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідачів, позивач звернувся до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмова відповідача-3 позивачу у складанні висновку щодо призначення йому спірної допомоги та направлення такого висновку разом з документами позивача до Міноборони через відсутність документу, підтверджуючого причини та обставини здобуття поранення, і відсутність військового квитка є неправомірною та суперечить п. 11 Порядку №975. Матеріалами справи підтверджується подання позивачем висновку ВЛК (протокол від 14.09.2016 № 3950) щодо причин та обставин поранення, який є достатнім доказом, що воно не пов`язано із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
На теперішній час заява позивача про призначення йому вказаної допомоги по суті не розглянута та жодного рішення Міністерством оборони України за результатами її розгляду не прийнято, а тому наявні підстави для зобов`язання Комісаріату направити за належністю документи позивача та зобов`язання Міноборони розглянути питання про призначення і виплату позивачу такої допомоги.
14. Суд апеляційної інстанції окремо зазначив, що достатнім та необхідним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача-3, яка полягає у тому, що Комісаріатом не було складено та направлено до Міноборони висновку про призначення позивачу спірної допомоги разом з його документами, та зобов`язання Комісаріат скласти такий висновок та направити його до Міноборони для прийняття відповідного рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі відповідач-3 наголошує на тому, що суди неправильно застосували норми матеріального права. Позивачем не подано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
16. Окрім того, позивачу, який проходив строкову службу, інвалідність встановлено більше ніж через три місяці після звільнення із служби. Тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
18. Ключовим питанням, на яке слід відповісти задля правильного вирішення цього спору є наявність/відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги на підставі поданої ним заяви та долучених до заяви документів (заява від 15.09.2017).
19. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
20. Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.