ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа №809/219/16
адміністративне провадження №К/9901/8880/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 (колегія у складі суддів Кухтея Р.В., Яворського І.О., Носа С.П.)
у справі №809/219/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправною відмову Департаменту персоналу Державної фіскальної служби України, оформлену листом від 16.12.2015 № 45874/7/99-99-04-04-02-17, та відмову Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області), оформлену листом від 23.12.2015 № 2128/10/09-19-04-42, щодо проведення виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності та втрати працездатності та зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у 150-кратному розмірі прожитковому мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2016, зміненою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 18.11.2015 та зобов`язано ДФС України розглянути заяву та прийняти рішення по суті.
3. У касаційній скарзі Державна фіскальна служба України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.08.1993 по 14.10.2003 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 15.10.2003 по 17.08.2015 в органах податкової міліції на посадах рядового і начальницького складу.
5. Згідно з наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 244-о від 14.08.2015 ОСОБА_1 було звільнено зі служби за п.п. "б" п.64 (через хворобу) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх", затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 та п.7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМУ № 236 від 21.05.2014.
6. Наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 244-о від 17.08.2015 були внесені зміни в п.2 наказу № 243-о від 14.08.2015 в частині вислуги років.
7. За результатами визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 40 %, що підтверджується довідкою серії АГ № 0003176 , виданої на підставі акта огляду медико-соціальної експертної комісії №1258 від 21.10.2015.
8. Згідно довідки до вищезазначеного акта огляду серії АВ № 0624540 від 21.10.2015, ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності, з причин захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
9. 18.11.2015 ОСОБА_1 подав до ГУ ДФС в Івано-Франківській області заяву (рапорт), в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з отриманням під час проходження служби в органах податкової міліції ІІІ групи інвалідності.
10. Листом ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 4881/8/09-19-04-31 від 23.11.2015 матеріали щодо виплати грошової допомоги були направлені в Департамент персоналу ДФС України.
11. Згодом ДФС України надіслало в ГУ ДФС в Івано-Франківській області лист за № 45874/7/99-99-04-04-02-17 від 16.12.2015, яким матеріали про виплату позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті та повідомлено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. При цьому, ДФС України покликалося на те, що з 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", на який посилається стаття 356 Податкового кодексу України.
12. На повторне звернення ОСОБА_1 від 02.02.2016 щодо проведення перерахунку коштів для виплати одноразової грошової допомоги, ГУ ДФС в Івано-Франківській області повідомлено про направлення його звернення до ДФС України для подальшого розгляду.
13. 26.02.2016 ДФС України листом № 6888/7/99-99-99-04-04-02-17 повернула ГУ ДФС в Івано-Франківській області матеріали про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та знову повідомила, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. Копію вказаного листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області направило позивачу 16.03.2016 листом за № 468/10/09-19-04-12.
14. Вважаючи зазначені рішення відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги ДФС України по суті не розглядала та відповідного рішення не прийняла, то є підстави для зобов`язання ДФС України розглянути звернення позивача згідно вимог чинного законодавства України, зокрема у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850 (далі - порядок №850).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на момент встановлення інвалідності позивачу, Закон України "Про міліцію" від 20.05.1990 № 565-XII втратив чинність відповідно до Закону України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 № 580 - VIII.
Вважає, що Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі за (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850) не поширюється на позивача.
17. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просив суд рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Пункт 356.1 статті 356 Податкового кодексу України закріплює, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".