ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа №806/2879/18
адміністративне провадження №К/9901/69186/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 (суддя Токарева М.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 (колегія у складі суддів Моніча Б.С., Охрімчук І.Г., Капустинського М.М.)
у справі № 806/2879/18
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат,
про визнання незаконним та скасування пункту 12 рішення, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 12 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи, з 09.09.2016, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 23.02.2018 №20;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, у зв`язку із встановленням йому інвалідності 3 групи внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 09.09.2016 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, позов задоволено.
3. 26.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на зазначені судові рішення. Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2019 відкрито касаційне провадження.
4. У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах у період з 10.04.1986 по 03.06.1988, з 11.08.1986 по 03.06.1988 проходив військову службу в Демократичній Республіці Афганістан.
6. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №3569 від 18.06.2016 встановлено, що отримані ОСОБА_1 осколкові поранення голови та спини, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА від 03.10.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 09.09.2016 довічно, поранення, контузія, захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
8. 18.04.2017 позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 09.09.2016 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
9. Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 05.05.2017 №248/3/6/1569 документи позивача повернуті до Житомирського ОВК з посиланням на те, що відсутня копія документа, що свідчить про причин та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, яка відповідно до п. 11 Порядку №975 подається для прийняття рішення.
10. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.09.2017 у справі № 296/5552/17 визнано протиправною відмову Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 09.09.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, оформлені у листі Департаменту фінансів Міністерством оборони України від 05.05.2017 №248/3/6/1569 та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 3 групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме на 09.09.2016, відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та з урахуванням поданих позивачем до заяви від 18.04.2017 документів.
11. На виконання вказаного судового рішення позивач 23.01.2018 повторно звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 09.09.2016 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
12. Відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.02.2018 №20, підставою для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги є неподання заявником документів, що свідчать про причини та обставини поранення, який передбачено п. 11 Порядку №975 від 25.12.2013.
13. Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
14. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки документом, що підтверджує обставини поранення є рішення Центральної військової лікарської комісії, яке було надано.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подані позивачем документи належним чином та в достатньому обсязі підтверджують обставини, що стали підставою для звернення позивача за призначення одноразової грошової допомоги.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що ОСОБА_1 не подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
17. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
19. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
20. Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
21. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.