ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2020 року
Київ
справа №821/1762/17
адміністративне провадження №К/9901/50907/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Потапчука В.О., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І. від 27 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Управління), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №37608-13 від 30 червня 2017 року, яким йому визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що належний йому на праві власності автомобіль не підпадає під визначення об`єкта оподаткування транспортним податком згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки об`єм циліндрів двигуна транспортного засобу є меншим ніж 3000 куб. см; крім того, стверджував, що податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання в порушення приписів підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу направлено на поштову адресу позивача лише в вересні 2017 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування контролюючим органом положень ПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII) щодо оподаткування транспортним податком може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2018 року, а тому обов`язок його сплати у позивача відсутній. Також зазначив, що оскаржене податкове повідомлення - рішення направлено позивачу з порушенням строків, встановлених підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, що, за висновком суду, додатково свідчить про протиправність такого рішення.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що згідно пункту 4 Прикінцевих перехідних положень Закону №1791-VIII в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 ПК України, а тому обставина внесення останніх змін до Положення про транспортний податок рішенням Херсонської міської ради від 28 квітня 2016 року №163 не перешкоджає застосуванню цього Положення контролюючим органом при визначенні податкового зобов`язання з транспортного податку за 2017 рік. За висновком суду, вартість належного позивачу транспортного засобу є більшою за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому такий автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році згідно положень статті 267 ПК України, у зв`язку з чим нарахування ОСОБА_1 відповідної суми грошового зобов`язання здійснено за наявності відповідних підстав; несвоєчасне ж направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не впливає на правомірність останнього, тому підстави для визнання його протиправним і скасування відсутні.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ним норм матеріального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість позиції суду апеляційної інстанції та по суті зазначив, що належний йому транспортний засіб не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році у розумінні положень статті 267 ПК України, адже станом на 01 січня 2017 року такий був відсутній у переліку легкових автомобілів, розміщеному на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки Volkswagen моделі Touareg з об`ємом двигуна 2967 куб. см, 2016 року випуску, дизель, дата первинної реєстрації 24 березня 2016 року (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ).
Відповідачем 30 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №37608-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25000,00 грн.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини Верховний Суд дійшов висновку про таке.
01 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими, зокрема, внесені зміни до статті 267 ПК України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Водночас пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України №1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.
Рішенням Херсонської міської ради від 28 квітня 2016 року №163 "Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 20 лютого 2015 року №1706 "Про встановлення ставки транспортного податку" було затверджено ставку з транспортного податку на території Херсона.
Згідно підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.