ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/2648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Лисенка В.О.,
відповідача - концерну "Міські теплові мережі" - Саржинської О.А.,
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
на рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019
зі справи № 908/2648/18
за позовом Компанії
до концерну "Міські теплові мережі" (далі - Концерн)
про стягнення 69 889 758,65 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення з Концерну таких сум: 26 970 971,67 грн. пені, 9 366 929,99 грн. - 3% річних, 33 551 856,99 грн. "інфляційних втрат".
2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 11.10.2016 № 5182/1617-ТЕ-13 (далі - Договір) у частині своєчасної оплати за отриманий природний газ.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.04.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Концерну на користь Компанії 15 000 000 грн. пені, 9 366 929,99 грн. - 3% річних, 33 551 856,99 грн. "інфляційних втрат", 616 700 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених Договором, є доведеним, тому позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та "інфляційних витрат" є обґрунтованими. Місцевим господарським судом частково задоволено клопотання відповідача про зменшення суми пені до 15 000 000 грн. з посиланням на наявність підстав, визначених статтею 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019: змінено рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у частині стягнення сум пені, 3% річних, "інфляційних втрат" та розподілу судових витрат; викладено частину другу резолютивної частини зазначеного рішення в такій редакції: "Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (м. Запоріжжя, бул. Гвардійський,137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул.Б. Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню - 2 155 931,70 грн (два мільйони сто п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот трицять одну грн 70 коп), 3% річних - 336 884,58 грн (триста тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн 58 коп), інфляційні втрати - 1 644 923,23 грн (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі дев`ятсот двадцять три грн 23 коп), витрати по сплаті судового збору - 62 066,10 грн (шістдесят дві тисячі шістдесят шість грн 10 коп), про що видати наказ"; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін; здійснено розподіл судових витрат зі справи; відмовлено в задоволенні клопотань Концерну щодо зменшення пені на 99,9% та розстрочення сплати сум пені, "інфляції" та річних на дванадцять місяців.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, в сумі пені 2 155 931, 70 грн., 3% річних у сумі 336 884, 58 грн. та "інфляційних втрат" у сумі 1 644 923, 23 грн., оскільки, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства. Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, договори про організацію взаєморозрахунків, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків. Таким чином, для нарахування пені на підставі пункту 8.2 Договору, 3% річних та "інфляційних втрат" на підставі статті 625 ЦК України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями. Суд апеляційної інстанції відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення суми пені через відсутність підстав для такого зменшення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Компанія у касаційній скарзі зазначає, що вона не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови в стягненні 65 752 019, 14 грн., вважає, що рішення і постанова в цій частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та просить: скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні 65 752 019, 14 грн.; прийняти в цій частині нове рішення про стягнення 65 752 019, 14 грн.; відшкодувати за рахунок відповідача понесені Компанією судові витрати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Умовами Договору сторони погодили, що укладення спільних протокольних рішень та договорів про організацію взаєморозрахунків в будь-якому випадку не змінює строків, порядку розрахунків, а внесення змін до спірного Договору має відбуватися лише шляхом укладення окремої додаткової угоди. Тому посилання апеляційного господарського суду на укладення низки спільних протокольних рішень та договору про організацію взаєморозрахунків як підставу для зміни порядку та строку розрахунків є такими, що суперечать умовам Договору, принципу обов`язковості виконання договірних зобов`язань.
9. При укладенні спільних протокольних рішень, при перерахуванні коштів позивачу не зазначається конкретний місяць постачання природного газу, на погашення заборгованості якого спрямовуються кошти. Відтак при зарахуванні коштів має застосовуватися пункт 6.2 Договору та призначення платежу як волевиявлення платника, тобто кошти зараховуються та відносяться у відповідний місяць (в межах відповідного року) в порядку їх надходження на рахунок. Припущення суду щодо зарахування коштів у місяць, в якому було складено спільне протокольне рішення, не ґрунтується на жодних правових нормах.
10. Умовами Договору в частині оплати не передбачено жодних відсилань щодо перерахування субвенцій. Тобто перерахування коштів державою є відносинами виключно між нею та відповідачем та не мають жодним чином впливати на договірні відносини сторін.
Доводи іншого учасника справи
11. За приписами частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції.
У даному разі ухвалою Верховного Суду від 07.02.2020 учасникам справи було встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.02.2020. Проте Концерном відзив на касаційну скаргу подано лише 28.02.2020, тобто поза межами зазначеного строку. Водночас положеннями ГПК України, встановлено, що:
- у суді касаційної інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції (стаття 301);
- у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев`ята статті 165).
Оскільки відповідачем не подано відзив на касаційну скаргу у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, Верховний Суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відповідно до умов укладеного публічним акціонерним товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (у подальшому перейменовано в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України; постачальник) та Концерном (споживач) Договору:
- постачальник зобов`язується передати споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1);
- природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2);
- постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року природний газ обсягом до 240770 тис. куб. метрів, у тому числі зазначені обсяги за місяцями (пункт 2.1);
- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не змінює строків та умов розрахунків за цим договором (пункт 6.1);
- у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 (пункт 8.2);
- сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє споживача від обов`язку оплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором (пункт 8.3);
- усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5, 11.6 Договору. Будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 №20, протоколи нарад, дво- та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами не можуть бути використані для внесення змін до цього Договору та можуть бути застосовані до відносин за цим Договором тільки після підписання сторонами окремого додаткового договору або додаткової угоди про внесення змін до цього договору (пункт 11.3).
13. Сторонами були укладені додаткові угоди до Договору, зокрема, відповідно до додаткової угоди від 31.03.2017 №2 було продовжено строк постачання газу з квітня по вересень 2017, строк дії договору - до 30 вересня 2017 року, змінено ціну на газ та змінено розмір пені - до 16,4%.
14. На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 519 345 031,17 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу.
15. Відповідач повністю розрахувався за поставлений природний газ таким чином:
- суму 904 705 795,44 грн. відповідач оплатив через розподільчі рахунки відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 шляхом щомісячної сплати;
- суму 47 908 594 грн. - за рахунок коштів, отриманих відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" на підставі Договору про організацію взаєморозрахунків від 08.11.2017 №95/332-в. Оплата здійснена 16.11.2017 згідно з платіжним дорученням від 13.11.2017 №14, призначення платежу - за природний газ 2017;
- суму 507 026 412,37 грн. - за рахунок коштів, отриманих відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" на підставі спільних протокольних рішень: від 19.01.2017 №367 на суму 166 123 894,26 грн., фактично оплачено 27.01.2017; від 19.01.2017 №368 на суму 239 095,50 грн., фактично оплачено 27.01.2017; від 20.02.2017 №1214 на суму 948 713,46 грн., фактично оплачено 28.02.2017; від 20.02.2017 №1215 на суму 120 908 361,66 грн., фактично оплачено 22.08.2017; від 20.02.2017 №1216 на суму 159 081,86 грн., фактично оплачено 28.02.2017; від 20.02.2017 №1217 на суму 33 968,50 грн., фактично оплачено 28.02.2017 (призначення платежу - за природний газ, спожитий у 2016 році, Договір постачання природного газу №5182/1617-ТЕ-13 від 11.10.2016, всього сумма 288 413 115,37 грн.); від 20.03.2017 №1811 на суму 62586637,15 грн., фактично оплачено 14.09.2017; від 20.03.2017 №1812 на суму 66 974 038,53 грн., фактично оплачено 05.10.2017; від 20.03.2017 №1813 на суму 934 585,07 грн., фактично оплачено 22.08.2017; від 20.03.2017 №1814 на суму 842 540,70 грн., фактично оплачено 22.08.2017; від 20.03.2017 №1815 на суму 626 117,42 грн., фактично оплачено 22.08.2017; від 20.03.2017 №1816 на суму 151 297,65 грн., фактично оплачено 31.05.2017; від 20.03.2017 №1817 на суму 31 386,05 грн, фактично оплачено 31.05.2017; від 20.04.2017 №2293 на суму 86 463 694,46 грн, фактично оплачено 21.12.2017 (призначення платежу - за природний газ, спожитий у 2017 році, договір постачання природного газу від 11.10.2016 №5182/1617-ТЕ-13, загальна сума 218 610 297 грн.);
- суму 59 704 229,36 грн. за рахунок коштів, отриманих відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету". Оплата здійснена згідно з платіжним дорученням від 01.02.2018 №2, призначення платежу - за природний газ 2017 року.
16. Посилаючись на порушення умов Договору щодо строків оплати спожитого газу, позивач звернувся з позовом у даній справі і просив стягнути 26 970 971,67 грн. пені, 9 366 929,99 грн. - 3% річних, 33 551 856,99 грн. "інфляційних втрат".
17. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених Договором, є доведеним і вимоги про стягнення 3% річних, "інфляційних втрат" та пені є обґрунтованими, а розрахунки позивачем сум згаданих вимог здійснено вірно. Врахувавши, що більша частина вартості придбаного відповідачем природного газу мала бути компенсована за рахунок відшкодування державою сум пільг та субсидій, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, співрозмірність заявленої суми пені до суми простроченої заборгованості, ступінь вини відповідача та взявши до уваги період заборгованості, суд першої інстанції частково задовольнив клопотання відповідача про зменшення пені та зменшив її суму до 15 000 000 грн.
18. Змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення сум пені, 3% річних та "інфляційних витрат", суд апеляційної інстанції зазначив, що, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства. Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, договори про організацію взаєморозрахунків, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків. Таким чином, для нарахування пені на підставі пункту 8.2 Договору, 3% річних та "інфляційних втрат" на підставі статті 625 ЦК України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та "інфляційних втрат", суд апеляційної інстанції встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 2 155 931, 70 грн., 336 884, 58 грн. - 3% річних та 1 644 923, 23 грн. "інфляційних витрат". Розглянувши клопотання відповідача про зменшення пені на 99,9 %, суд апеляційної інстанції відмовив у його задоволенні, зазначивши при цьому, що: здійснивши обґрунтовану перевірку розрахунку позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його невідповідність фактичним обставинам та задовольняє позовні вимоги частково, у зазначених сумах. При цьому такі суми не є надмірно великими порівняно із простроченими сумами оплати, а тому відсутні підстави для зменшення розміру пені.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
19. ЦК України:
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
стаття 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
стаття 610:
- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
пункт 3 частини першої статті 611:
- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;
стаття 625:
- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
частина перша статті 627:
- відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;
20. Господарський кодекс України:
стаття 7:
- відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами;
стаття 12:
- держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності (частина перша);
- основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів;