ПОСТАНОВА
Іменем України
03 березня 2020 року
Київ
справа №804/8142/17
адміністративне провадження №К/9901/5993/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року (суддя Голобутовський Р.З.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (головуючий суддя Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Дурасова Ю.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Управління, відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 листопада 2017 року №0017751304, №0017741304, №0017731304.
Обґрунтовуючи позовну заяву, посилався на безпідставність висновків відповідача про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2015 рік, оскільки згідно пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України) не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року. Крім того позивач не отримував наказу про проведення перевірки, що, в свою чергу, унеможливило надання ним посадовим особам відповідача пояснень та доказів.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що сума основного боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності, відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом, а тому підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, у зв`язку з чим визначення позивачу грошових зобов`язань по податку з доходів фізичних осіб та військовому збору узгоджується із вимогами законодавства; водночас відповідачем правильно застосовано до ОСОБА_1 й штрафні (фінансові) санкції за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати з підстав, що вже наводились ним в позовній заяві, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Крім того в поданій касаційній скарзі посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права і вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи (щодо складу прощеної йому кредитної заборгованості (вона включає лише тіло кредиту чи враховує також відсотки), а відтак й про її відповідність вимогам підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України).
Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 12 жовтня 2017 року по 17 жовтня 2017 року на підставі підпункту 78.1.1.2 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 ПК України відповідно до наказу №5432-п від 03 жовтня 2017 року Управлінням проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 24 жовтня 2017 року №17833/04-36-1304/ НОМЕР_1, у висновках якого вказано про порушення:
- підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 та пункту 176.1 статті 176 ПК України внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік;
- підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 ПК України, у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 305413,21 грн.;
- підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України у зв`язку з отриманням додаткового блага у вигляді суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом, у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за 2015 рік у розмірі 22951,67 грн.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 4903810088316) наказ №5432-п від 03 жовтня 2017 року та повідомлення про проведення перевірки отримані ОСОБА_1 10 жовтня 2017 року.
На підставі акту від 24 жовтня 2017 року №17833/04-36-1304/ НОМЕР_1 Управлінням 17 листопада 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0017751304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 170,00 грн.;
- №0017731304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за податковим зобов`язанням 305413,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 76353,30 грн.;
- №0017741304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору за податковим зобов`язанням 22951,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями
5737,92 грн.
Також суди встановили, що 31 січня 2007 року між ОСОБА_1 (позичальником) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (банком) укладено договір кредиту №42.07-07/026, відповідно до пункту 1.1 якого позичальнику надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 118500,00 доларів США зі сплатою процентів 13,2 %.
До вказаного договору встановлений графік погашення кредиту з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 30 січня 2027 року.
Крім того 31 січня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (іпотекодержателем) та ОСОБА_1 (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки №42.02-11/46/1, згідно з пунктом 1.1 якого іпотекодавець передає в іпотеку майнові права на незакінчену будівництвом трьохкімнатну квартиру № АДРЕСА_1 загальною проектною площею 122,67 кв.м, що розташована на 6 поверсі в житловому будинку, будівництво якого здійснюється за адресою: АДРЕСА_2 ).
Відповідно до пункту 1.3 договору іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором №42.07-07/026 від 31 січня 2007 року - повернення кредиту в сумі 118500,00 доларів США із сплатою 13,2 %.
06 травня 2015 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (банком) укладено договір про внесення змін №4 до договору кредиту №42.07-07/026 від 31 січня 2007 року, яким визначено заборгованість за кредитом станом на дату укладення - 66655,98 доларів США, заборгованість по процентах за користування - 67476,13 доларів США, а також затверджено графік погашення вказаної заборгованості.
Згідно з пунктом 3.8 договору про внесення змін №4 до договору кредиту №42.07-07/026 від 31 січня 2007 року у разі належного виконання позичальником його умов залишкова заборгованість позичальника перед кредитором за договором кредиту (заборгованість за кредитом та за процентами) підлягає анулюванню (прощенню). Датою анулювання такої заборгованості вважається п`ятнадцятий календарний день після дати виконання позичальником умов цього договору (тобто дати здійснення останнього із платежів строкових (поточних) процентів).
Шляхом укладання цього договору про внесення змін позичальник погоджується, що він повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах у сумі згідно з пунктом 3.8 договору та про свій обов`язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної залишкової заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Останнє погашення по договору кредиту №42.07-07/026 від 31 січня 2007 року здійснено 10 грудня 2015 року (сплата відсотків по кредиту у розмірі 5805,55 доларів США).
Договір про внесення змін №4 до договору кредиту №42.07-07/026 від 31 січня 2007 року укладено сторонами на виконання рішення уповноважених осіб по врегулюванню/реструктуризації кредитної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу №1902 від 19 лютого 2015 року та 0605 від 06 травня 2015 року, яким вирішено анулювати заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту у розмірі 66655,98 доларів США (що еквівалентно 1530111,05 грн.).
Касаційний суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).