ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2020 року
Київ
справа №820/3033/17
адміністративне провадження №К/9901/47996/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Мар`єнко Л.М. від 27 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Дюкарєвої С.В., суддів Жигилія С.П., Перцової Т.С. від 13 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2017 року №2038-96/1303, яким йому визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначав, що податковий орган не мав розрахунку про середньоринкову вартість автомобіля позивача, який був би здійснений Мінекономрозвитку у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та наданий відповідачу, як наслідок, законних підстав для визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з транспортного податку не було. Крім того вказав, що відповідно до Звіту про оцінку майна ринкова вартість колісного транспортного засобу марки МЕRCEDES-BENZ, МОДЕЛІ S 500 4, МАТІС складає 905400,00 грн., тобто менше за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому такий не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що згідно наданої Мінекономрозвитку інформації, вартість належного позивачу транспортного засобу є більшою за 375 розмірів мінімальної заробітної плати, що не спростовано останнім в ході розгляду справи, а тому такий автомобіль є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році у відповідності до положень статті 267 ПК України, у зв`язку з чим нарахування позивачу суми грошового зобов`язання здійснено за наявності відповідних підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, по суті посилався на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, адже останні не зважили на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження здійснення ним розрахунку визначення вартості автомобіля у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів. Також зазначає про залишення судами поза увагою, що Мінекономрозвитку надав інформацію щодо середньоринкової вартості не автомобіля позивача, а аналогічного йому й така обставина свідчить про безпідставне віднесення транспортного засобу ОСОБА_1 до об`єкту оподаткування транспортним податком.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі S 500 4 MATIC, об`єм двигуна 4663 куб. см, рік випуску 2014, тип пального - бензин, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідачем 14 березня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №2038-96/1303, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25000,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції Мінекономрозвитку у листі від 25 жовтня 2017 року за вих. №3805-04/37896-05 повідомило, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі S 500 4 MATIC, об`ємом циліндрів двигуна 4,7 куб. см, бензин, до 5 років експлуатації (включно), який є аналогічним автомобілю MERCEDES-BENZ S- Class Sedan з об`ємом циліндрів двигуна 4,7 куб. см, бензин включений до переліку й його середньоринкова вартість для цілей оподаткування транспортним податком у 2017 році складає 1542189,94 грн.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
01 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими, зокрема, внесені зміни до статті 267 ПК України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 ПК України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Водночас пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України №1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.
Згідно підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 ПК України).
За змістом положень абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.