ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 910/11573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін ЛТД" - Жулідова І.В., адвокат (ордер від 21.01.2019),
відповідачів - 1. Компанії "Мові Хелс ГМБХ" - Савчук В.В., адвокат (дов. від 23.09.2019),
2. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - не з`явився,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін ЛТД"
на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2019 (суддя Зеленіна Н.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 (колегія суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Сотніков С.В, Отрюх Б.В.)
зі справи № 910/11573/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Органосін ЛТД" (далі - ТОВ "Органосін ЛТД")
до: 1. Компанії "Мові Хелс ГМБХ" (далі - Компанія),
2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство)
про визнання недійсним патенту на корисну модель та зобов`язання вчинити дії.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Органосін ЛТД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії та Міністерства про визнання недійсним патенту України від 12.10.2015 № 101993 на корисну модель "Фармацевтична композиція на основі хондроїтину сульфату та глюкозаміну сульфату"; зобов`язання Міністерства внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо визнання недійсним патенту України № 101993 на корисну модель.
Позовні вимоги мотивовані тим, що запатентована корисна модель, на думку позивача, не відповідає умовам патентоздатності, а саме критерію "новизна".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2019 зі справи № 910/11573/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю, з посилання на його необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Органосін ЛТД", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Судами попередніх інстанцій у розгляді справи не дотримано вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій не зазначено, в чому саме полягає неповнота, необґрунтованість та необ`єктивність висновку експерта Петренка С.А. від 30.07.2018 № 10-01, який складений за результатами судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання в господарському судочинстві (на замовлення позивача).
Жодного спростування аргументів позивача щодо невідповідності тверджень експертів у висновку від 22.05.2019 № 073/9, який складений за результатами комісійної судової експертизи, положенням законів України та інших нормативно -правових актів України - не відображено.
Судами не враховано те, що перевірка "новизни" корисної моделі здійснюється шляхом порівняння сукупності ознак її незалежного пункту формули з сукупністю ознак найбільш близького аналога (прототипу).
Консультативний висновок Прохорова - Лукіна Г.В. не є висновком експерта, проте, суд першої інстанції, цитуючи у рішенні вказаний консультативний висновок не врахував того, що останній не можна віднести до процесуальних документів, отриманих в результаті допомоги та консультацій спеціаліста. Водночас саме такий консультативний висновок став підставою для призначення у справі судової експертизи.
Судами не враховано те, що самостійне трактування експертами у висновку від 22.05.2019 № 073/9, який складений за результатами комісійної судової експертизи, суттєвості значення допоміжних речовин фармацевтичної композиції з огляду на визначення їх змістовного впливу на досягнення технічного результату - фармакологічної ефективності лікарського засобу, вочевидь виходить за межі компетенції експерта, оскільки не може визначатися інакше, ніж це прямо передбачено Законом України "Про лікарські засоби" (а не виходячи з власних переконань експерта, обраного способу проведення експертизи).
Судами попередніх інстанцій у судових рішеннях зі справи зміст висновку від 22.05.2019 № 073/9, який складений за результатами комісійної судової експертизи не досліджувався, надано поверхову оцінку відповідям експертів, які надавалися у судовому засіданні 31.07.2019, без аналізу їх суті.
Судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи, з огляду на наявність у справі протилежного висновку експерта Петренка С.А. та враховуючи порушення, допущені експертами у проведенні комісійної судової експертизи.
У аналогічній судовій справі між тими ж сторонами (№ 910/13700/18) тією ж самою суддею господарського суду міста Києва ухвалено протилежне рішення про задоволення позову на підставі висновку судової експертизи, яким встановлено відсутність новизни патенту України на корисну модель за результатами порівняння ознак лише незалежного пункту формули з найближчими аналогами.
Доводи інших учасників справи
Компанія подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про необґрунтованість її доводів та просила судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Компанія є власником патенту України № 101993 на корисну модель "Фармацевтична композиція на основі хондроїтину сульфату та глюкозаміну сульфату" (заявка № u 2015 03521, дата подання - 15.04.2015).
Як зазначає позивач, останній є великою фармацевтичною компанією, що динамічно розвивається на ринку імпорту генеричних лікарських засобів індійського походження в Україну. Здійснюючи дистрибуцію десятків вже зареєстрованих в Україні лікарських засобів, позивач має намір диверсифікувати власну діяльність, шляхом подачі на реєстрацію нових препаратів, зокрема, композиції відомих речовин хондроїтину сульфату та глюкозаміну сульфату.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що корисна модель за патентом України № 101993 не відповідає умовам надання правової охорони, а саме, такій умові патентоздатності як "новизна".
На підтвердження позовних вимог, позивачем надано висновок експерта Петренка С.А. від 30.07.2018 № 10-01, складений на замовлення позивача для використання у господарському судочинстві, згідно з яким корисна модель за патентом № 101993, що належить на праві власності Компанії, не відповідає умові патентоздатності "новизна".
Компанією надано місцевому господарському суду консультативний висновок від 30.07.2019 спеціаліста (патентного повіреного, кандидата юридичних наук Прохорова - Лукіна Г.В.) за результатами аналітичного дослідження висновку судового експерта від 30.07.2018 № 10-01, згідно з яким судово-експертне дослідження у сфері інтелектуальної власності, за результатами якого складено висновок судового експерта від 30.07.2018 № 10-01 проведено неповно, з використанням документально не підтверджених даних, а тому зроблений на його основі висновок є необґрунтованим та необ`єктивним, що свідчить про порушення вимог частини третьої статті 69 Господарського процесуального кодексу України та визначених принципів об`єктивності і повноти дослідження, а тому викликає сумніви у його правильності.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2019 у справі призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Згідно з висновком від 22.05.2019 № 073/19, який складений за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності (судові експерти Фоя О.А., Чабанець Т.М.) відомості, які містяться в матеріалах справи, що були загальнодоступними у світі до 15.04.2015 (дати подання заявки № u 2015 03521), не спростовують новизну корисної моделі за патентом України № 101993.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
- корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання. Об`єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (частини перша і друга статті 460);
- набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою корисної моделі (частини перша і друга статті 462);
- права інтелектуальної власності на корисну модель визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (стаття 469).
Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі":
- корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології (стаття 1);
- правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності; об`єктом корисної моделі, правова охорона якій надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу; Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису корисної моделі та відповідних креслень; дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом (частини перша, друга, п`ята та шоста статті 6);
- корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною; корисна модель визнається новою, якщо вона не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни повинні враховуватися лише окремо; рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати; на визнання корисної моделі патентоздатною не впливає розкриття інформації про неї винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов`язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини (частини друга - шоста статті 7);
- продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй (частина друга статті 28);
- патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованої корисної моделі умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; наявності у формулі корисної моделі ознак, яких не було у поданій заявці; порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб (стаття 33).
Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України, в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):
- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4);
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша-третя статті 13);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
- суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частини перша, четверта статті 74);
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);
- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77);
- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79);
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;