|
| |
|
|
|
Постанова Іменем України
13 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 727/10607/17
провадження № 51-8628км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю: секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Браїла І.Г.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Явіца В.Й. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 19 червня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017260040001562, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 квітня 2018 року ОСОБА_1 засуджено:
- за ч. 2 ст. 185КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;
- за ст. 395 КК - до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Апеляційний суд Чернівецької області ухвалою від 19 червня 2018 рокузалишив вирок суду першої інстанції без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 10 травня 2017 року в період часу з 19:00 до 21:00 шляхом вільного доступу таємно повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_2 з гаража, розташованого на подвір`ї будинку АДРЕСА_2, внаслідок чого заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 10 000 грн.
Крім того, ОСОБА_1, якому згідно з постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 березня 2017 року було встановлено адміністративний нагляд відповідно до п. "в" ст. 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" строком на 1 рік, зокрема, заборонено змінювати місце проживання без дозволу Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, у червні 2017 року самовільно без дозволу відповідного органу залишив місце свого проживання на АДРЕСА_3 та оселився на АДРЕСА_4, внаслідок чого порушив правила адміністративного нагляду.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Явіц В.Й. ставить вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушення кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого. Вказує на недоведеність наявності об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, оскільки розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_2, не був встановлений експертним шляхом, а іншими доказами вартості викраденого майна не підтверджено. Зазначає, що покарання, призначене ОСОБА_1, є несправедливим внаслідок суворості, та вважає, що достатнім та необхідним для виправлення засудженого є покарання, не пов`язане з позбавленням волі. Вказує, що наведені порушення залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції, а ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст. 395 КК не оспорюються в касаційній скарзі захисника Явіца В.Й.
Що стосується доводів захисника про незаконність засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК, зокрема, через те, що розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_2, не був встановлений експертним шляхом, то слід взяти до уваги таке.
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.