Постанова
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 755/2957/18
провадження № 51-4898 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
засудженого в режимі відеоконференції Топалова Г.А.,
захисника Вернера М.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040000001, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Маріуполя Донецької області, без постійного місця проживання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01 січня 2018 року близько 01:45 проник до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки умисно, таємно намагався викрасти майно потерпілої ОСОБА_2 на суму 5 000 грн, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками поліції охорони на місці вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2019 року апеляційну скаргу прокурора Назарука В.С. задоволено частково, апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Вернера М.А. залишено без задоволення. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 червня 2019 року змінено. Пом`якшено призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Вказує про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки проник до квартири не з метою викрадення майна, а лише погрітися. Крім того, зазначає, що під час затримання йому не було надано захисника, чим порушено право на захист.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та захисник Вернер М.А. підтримали касаційну скаргу, прокурор Піх Ю.Г. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги, просила судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, місцевий суд належним чином вмотивував на підставі сукупності доказів, зібраних, оцінених та перевірених у судовому засіданні відповідно до вимог процесуального законодавства.
Зокрема, до таких висновків місцевий суд дійшов на підставі показань засудженого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Крім того, місцевим судом досліджено як доказ винуватості ОСОБА_1 дані, що містяться у протоколі огляду місця події від 01 січня 2018 року та постанові про визнання та приєднання речових доказів від 02 січня 2018 року.
Таким чином, у вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, із достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки.