Постанова
іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 200/232/18
провадження № 51-4127км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Кулаківського К. О.,
перекладача Ніколаєнка А. Ф.,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника Довгаля С. М.,
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Довгаля С. М. на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040640003194, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вільне Криничанського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2019 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк: за ч. 1 ст. 153 КК - 4 роки, за ч. 2 ст. 187 КК - 8 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком районного суду ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин. 27 жовтня 2017 року приблизно о 20:00 він прибув до приміщенняна АДРЕСА_2 для проведення йому загального масажу ніг, який здійснювався потерпілою ОСОБА_3 .
Під час отримання вищевказаних послуг ОСОБА_1, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті неприродним способом, подавив волю ОСОБА_3 до можливого опору, схопивши обома руками за шию потерпілу, чим спричинив останній легких тілесних ушкоджень.
Потім з метою подальшого подавлення волі потерпілої ОСОБА_3 до можливого опору ОСОБА_1 схопив зі столу ножиці та, погрожуючи ними, примусив потерпілу ОСОБА_3 усупереч її волі вчинити дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 цього ж дня, приблизно о 22:30, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи у приміщенні, обладнаному під масажний кабінет, розташованому за вказаною адресою, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу, бажаючи подавити волю потерпілої ОСОБА_3 до можливого опору, тримаючи в руці ножиці, підніс їх до тіла потерпілої ОСОБА_3 та, погрожуючи ними, діючи з корисливих мотивів, став вимагати в останньої грошові кошти, таким чином погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_3, реально сприймаючи погрози ОСОБА_1, побоюючись за своє життя і здоров`я, прослідувала разом зі ОСОБА_1 з кабінету в коридор, де вона під загрозою застосування ножиць дістала зі своєї сумки гаманець та передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 800 грн, чим спричинено потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на зазначену суму.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 31 травня 2019 вирок районного суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, вказуючи на істотне порушення норм процесуального права та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська.
Як убачається з касаційної скарги, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, а саме на рішення "Чопенко проти України", Довгаль С. М. наголошує на порушенні права на захист ОСОБА_1, оскільки суд не може посилатися на докази стосовно пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК, за якою досудове розслідування не проводилося, а воно здійснювалося виключно за ч. 1 ст. 153 КК.
Свої доводи захисник обґрунтовує тим, що відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 153 КК за номером кримінального провадження 12017040640003194 були внесені 04 листопада 2017 року, а 02 січня 2018 року до реєстру були внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 187 КК за номером кримінального провадження 12018040000005. 03 січня 2018 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування, яка, на думку сторони захисту, ґрунтується на недостовірних відомостях. На думку захисника, це полягає в тому, що зазначеною постановою об`єднано в одне провадження матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040640003194 від 04 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК, та № 12018040000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК. Проте згідно з наявним у матеріалах справи витягом до ЄРДР за № 12018040000005 внесено відомості тільки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, а не за ч. 2 ст. 187 КК, а кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, не було відкрито взагалі і відомості про це провадження до реєстру ніколи не вносилися.
Разом із тим сторона захисту зазначає про те, що орган досудового розслідування не виносив постанову про закриття кримінального провадження № 12018040000005 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК.
Крім того, вказує на те, що ОСОБА_3 ніколи не визнавалася потерпілою за ч. 2 ст. 187 КК.
Також, за твердженням захисника, слідчий вчинила дії не передбачені її повноваженнями, адже поняття перекваліфікації кримінального правопорушення саме на стадії досудового розслідування Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) 2012 року не визначено.
Викладені вище, на думку захисника, істотні порушення судами обох інстанцій кримінального процесуального закону спричинили неправильне застосування стосовно ОСОБА_1 і матеріального закону, а саме ч. 2 ст. 187 КК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Довгаль С. М. та засуджений ОСОБА_1 підтримали доводи касаційної скарги.
Прокурор Кулаківський К. О. висловив думку про необхідність залишення касаційної скарги захисника без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з пунктами 3 та 5 ч. 5 вказаної статті до ЄРДР вносяться відомості про інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Як регламентовано ч. 1 ст. 217 КПК, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами) та відповідно до ч. 5 зазначеної статті таке рішення приймається прокурором.