Постанова
іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 235/4842/17
провадження № 51-6381км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Руденко О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня
2019 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42017050000000745, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Гришине Покровського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК виправдано у зв`язку із недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у зберіганні та придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу за таких обставин.
Приблизно у 2017 році ОСОБА_1 придбав у невстановленої особи бойові припаси (31 патрон калібру 7,62х39 мм), які переніс за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) та зберігав без передбаченого законом дозволу і які 20 липня
2017 року були виявлені та вилучені під час проведення обшуку за місцем його проживання.
Донецький апеляційний суд ухвалою від 24 жовтня 2019 року виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що ОСОБА_1 безпідставно виправдано у вчиненні інкримінованого злочину; не надано належної оцінки показанням свідків сторони обвинувачення, що призвело до помилковості висновків про недоведеність належності патронів саме обвинуваченому; апеляційний суд безпідставно визнав недопустимими доказами протокол обшуку та висновок балістичної експертизи. Вважає вирок таким, що не відповідає вимогам ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а загалом судові рішення - незаконними й необґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор доводи касаційної скарги не підтримала та вважає, що судові рішення щодо ОСОБА_1 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Перевіряючи постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення в межах касаційних вимог прокурора, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 КПК передбачено, що у разі ухвалення виправдувального вироку в його мотивувальній частині зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Місцевий суд, постановляючи виправдувальний вирок щодо
ОСОБА_1 , з яким обґрунтовано погодився й апеляційний суд, зазначених вимог закону дотримався, дослідив докази, надані стороною обвинувачення, надав їм належну оцінку в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК.
Таке рішення судові інстанції мотивували тим, що вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення наданими стороною обвинувачення доказами не доведено.
Статтею 91 КПК передбачено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а відповідно до вимог ст. 92 КПК обов`язок доказування цих обставин покладається на сторону обвинувачення.