Постанова
іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 759/358/18
провадження № 51-3984км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Швидченко О.В.,
прокурора Браїла І.Г.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100080010470,
за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та зареєстрований у АДРЕСА_1, проживає у АДРЕСА_2 ), раніше судимого 06 квітня 2015 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 122 КК,
ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК, ст. 70 КК до 2 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду
від 07 травня 2019 року щодо нього.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі
на строк 4 роки. Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи раніше засудженим за вчинення злочину проти життя та здоров`я, маючи незняту
та непогашену в законному порядку судимість, вчинив новий злочин, пов`язаний
з викраденням чужого майна. Так, 26 листопада 2017 року приблизно о 18 год. 00 хв., знаходячись на зупинці громадського транспорту по вул. Тулузи, 2/58
в м. Києві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя
чи здоров`я, завдавши ОСОБА_2, який є інвалідом та перебував
у інвалідному візку, удар рукою в область щелепи, відкрито викрав у потерпілого мобільний телефон "Самсунг Дуос", чим завдав останньому майнову шкоду
на суму 1600 грн.
Київський апеляційний суд ухвалою від 07 травня 2019 року вказаний вирок місцевого суду залишив без змін, а апеляційну скаргу захисника Кривсун Г.Р. в інтересах
ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду. Закрити кримінальне провадження
на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК)
та звільнити його з-під варти.
Засуджений зазначає, що судом першої інстанції було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а апеляційним судом не надано оцінки вказаним порушенням. Судами не враховано, що його допити як підозрюваного
на досудовому слідстві та пред`явлення особи для впізнання проводились у відсутності захисника, що є порушенням права на захист. Крім того, впізнання проведено в нічний час, що є грубим порушенням ч. 4 ст. 223 КПК. Під час апеляційного розгляду було заявлено клопотання про дослідження доказів зі сторони обвинувачення на предмет
їх допустимості згідно вимог ст. 86 КПК, однак суд апеляційної інстанції їх не дослідив
та не надав оцінки допустимості доказів. Вказує, що в апеляційній скарзі захисника також було зазначено про суттєві розбіжності у показах свідків між собою та показами потерпілого, однак апеляційний суд не надав відповідей на поставлені питання,
не дослідив вказані покази у судовому засіданні та не усунув розбіжностей між ними.
Вказує, що при проведенні впізнання також не було забезпечено перекладу
з української мови на рідну мову потерпілого ОСОБА_2, який є громадянином Молдови. Потерпілий ОСОБА_2 неодноразово звертався з особистими письмовими заявами до Святошинського районного суду м. Києва, у яких стверджував, що особа, яка відібрала у нього телефон, не є ОСОБА_1 .
Позиції учасників судового провадження
У засіданні суду касаційної інстанції засуджений підтримав свою касаційну скаргу
та просив її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Рішення суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, ґрунтується
на показах свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7 , допитаних судом безпосередньо, та досліджених судом письмових доказах: протоколі проведення слідчого експерименту від 07 грудня 2017 року
з додатком, висновку експерта № 3087 від 29 листопада 2017 року, протоколі огляду
від 28 листопада 2017 року з додатком, протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26 листопада 2017 року, протоколі пред`явлення особи для впізнання від 26 листопада 2017 року. Вказані докази суд визнав належними та допустимими, а до показань засудженого ОСОБА_1 та потерпілого
ОСОБА_2 щодо вчинення злочину іншою особою поставився критично.
Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.