Постанова
іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 590/694/17
провадження № 51-1548км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Трутенко А. Ю.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників Сапіча В. М., Страшка О. В. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Страшка О. В. на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 грудня 2017 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200290000088, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 20 липня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статей 75, 76 КК звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. Постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 23 квітня 2012 року скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направлено ОСОБА_1 в місця позбавлення волі для відбування покарання призначеного за вищезазначеним вироком суду. 10 червня 2014 року ОСОБА_1 звільнено від відбування вказаного покарання на підставі п. "а" ст. 4 Закону України "Про амністію у 2014 році",
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду, з урахуванням змін, внесених ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 грудня 2017 року про виправлення описки,засуджено:
- ОСОБА_1 за ч. 4 ст.187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна; за пунктами 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 31 березня по 18 грудня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
- ОСОБА_2 за ч. 4 ст.187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна; за пунктами 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 30 березня по 18 грудня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком 29 березня 2017 року приблизно о 13:00 ОСОБА_2, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), під час вживання спиртних напоїв запропонував останньому здійснити розбійний напад на знайому їм ОСОБА_3, з метою заволодіння її грошовими коштами у виді виручки, які вона щовечора возила з торгового кіоску додому через лісосмугу. Спланувавши дії, ОСОБА_2 пішов додому та приблизно о 19:15 цього ж дня повернувся до ОСОБА_1, який передав йому дерев`яний держак від лопати, за допомогою якого будуть наноситися удари потерпілій.
Узгодивши дії між собою, направляючись до лісосмуги, ОСОБА_1 по дорозі, біля покинутої естакади підібрав і взяв із собою половину білої силікатної цеглини, з метою її застосування у разі, якщо під час нападу на потерпілу, щось піде не за їхнім планом.
Прийшовши в лісосмугу, засуджені сховались за деревами біля ґрунтової дороги, неподалік від будинку № 1 по вул. Дмитріївській у с. Привокзальне. Пропустивши потерпілу вперед, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_2 першим побіг за ОСОБА_3 та наздогнавши позаду, забігши з лівого боку, вчинив напад з метою заволодіння майном потерпілої, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров`я потерпілої й наніс один удар держаком від лопати в ділянку затилка ОСОБА_3, на голові якої була зимова жіноча шапка. Від удару потерпіла впала з велосипеду на правий бік, стала на коліна й вперлась руками в землю. Впізнавши нападників вона назвала їх по прізвищам і іменам, просила її не чіпали, та сказала їм забирали все.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, маючи можливість заволодіти грошовими коштами потерпілої та втекти з місця злочину, оскільки остання не чинила опір і сумка з грошима лежала на землі, та таким чином довести свій злочинний намір до кінця, але з метою щоб не бути викритими і з метою приховати вчинений розбійний напад, вийшли за межі своєї домовленості та вступили між собою в попередню змову на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілій, з корисливих мотивів та з метою приховування вчиненого розбійного нападу.
Діючи узгоджено, ОСОБА_2 підбіг до потерпілої, наніс декілька ударів держаком від лопати по волосяному покрову голови потерпілої, від чого держак лопати розламався на три уламки. У цей час ОСОБА_1, тримаючи цеглину в одній руці, наніс багаточисленні удари в праву скроневу частину голови потерпілої, яка в цей момент ще стояла на колінах, а потім впала та перевернулась на спину, обличчям вверх. Після чого взяв цеглину обома руками та замахуючись нею із-за голови, ОСОБА_1 з силою наніс ще близько 6-7 ударів в ту ж саму область скроні потерпілої.
В цей час, потерпіла почала хрипіти та знепритомніла, а ОСОБА_2, виконуючи вказівку ОСОБА_1, закинув клітчату сумку з цигарками, картонні ящики та велосипед потерпілої в лісосмугу, щоб їх не було видно з дороги, після чого разом за руки відтягнули непритомну ОСОБА_3 в глибину лісосмуги. Діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підібрав жіночу сумку потерпілої та спільно із ОСОБА_2 зникли з місця вчинення злочину, тим самим заволоділи майном потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 20 240 грн.
Спільними діями засуджених потерпілій були заподіяні легкі та тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпечності для життя. Смерть потерпілої настала 20 квітня 2017 року в результаті відкритої черепно-мозкової травми, що включає множинні рани голови, крововилив на внутрішній поверхні м`яких тканин голови у лобній, скроневій справа, тім`яних, частково потиличній ділянках, розмізчення скроневого м`язу справа, відкритий перелом скроневої та лобної кісток справа з переходом на задню стінку орбіти та пірамідку скроневої кістки справа, забій-розмізчення правої півкулі головного мозку, що ускладнилися набряком тканини та оболонок головного мозку, розвитком посттравматичного менінгоенцефаліту.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги захисників Страшка О. В. та Вербицького В.М., а вирок суду - без зміни. В порядку ч. 2 ст. 404 КПК та на підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 31 березня 2017 року по 23 січня 2019 року та ОСОБА_2 з 30 березня 2017 року по 23 січня 2019 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує на те, що кримінальне поводження було розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності. На думку засудженого, його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 187 КК, оскільки умислу на вбивство потерпілої у нього не було, а подальші нанесення ударів потерпілій відбувались спонтанно, без обговорення і змови. Апеляційний суд зазначені помилки місцевого суду не усунув, розглянув справу однобічно та з порушенням його права на захист, а тому ухвала суду є незаконною.
У касаційній скарзі захисник Страшок О. В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисника, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 вчинив вбивство потерпілої. При цьому суд упереджено розглянув справу та взяв до уваги показання ОСОБА_1, які є суперечливими, та безпідставно відхилив показання ОСОБА_2 . Стверджує, що умисел у його підзахисного був направлений на розбійний напад, а не на вбивство, на що суд уваги не звернув й постановив незаконне і необґрунтоване рішення. Суд апеляційної інстанції всупереч вимог КПК залишив поза увагою клопотання про повторне дослідження доказів, своїх висновків належним чином не мотивував, вичерпних доводів необґрунтованості апеляційної скарги не навів та лише обмежився перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, а тому ухвала суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Сапіч В. М. підтримали касаційні скарги засудженого та захисника Страшка О. В. Засуджений ОСОБА_2 та його захисник Страшок О. В. підтримали касаційну скаргу захисника та засудженого ОСОБА_1 . Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. На будь-яких інших підставах суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення.
У поданих касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та захисник Страшко О. В. посилаються, серед іншого, на неповноту судового розгляду, не погоджуються з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, тоді як у силу ст. 433 КПК їх перевірка до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
Разом із тим, у результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу:
- показань засудженого ОСОБА_2, котрий визнав вину частково, лише у вчиненні розбійного нападу на потерпілу та пояснив суду, що 29 березня 2017 року він запропонував ОСОБА_1 "зірвати" сумку у ОСОБА_3, у якої мали бути при собі гроші, на що останній погодився і вони вирішили здійснити напад вечорі цього ж дня. Приблизно о 20:00 він прийшов до ОСОБА_1, котрий передав йому держак від лопати, яким вирішили "оглушити" потерпілу. Вони сховались за деревами у лісосмузі, приблизно на відстані 50-70 метрів від будинку потерпілої та стали чекати на неї. Пропустивши ОСОБА_3 вперед, він вискочив із-за дерева, наздогнав потерпілу та завдав їй держаком від лопати одного удару в область затилка чи шиї, від чого остання впала на правий бік, а держак зламався на три частини. Повернувшись до потерпілої він побачив як ОСОБА_1 наносив їй удари по голові, як йому здалося цеглиною. Кількість завданих ОСОБА_1 ударів він не пам`ятає та не бачив щоб останній брав цеглину. ОСОБА_3 їх впізнала, оскільки назвала за прізвищами. Він особисто сховав велосипед і клітчату сумку та разом з ОСОБА_1 відтягнули потерпілу в лісосмугу. ОСОБА_1 підняв жіночу сумочку коричневого кольору та по дорозі біля залізничної колії дістав з неї гроші, а сумку викинув в кущі. В подальшому, знаходячись дома у ОСОБА_1, останній віддав йому 3500 грн і вони разом на попутці направились в смт Ямпіль;
- показань засудженого ОСОБА_1, котрий визнав вину лишу у вчиненні розбійного нападу на потерпілу та пояснив, що саме ОСОБА_2 запропонував йому напасти на ОСОБА_3 в лісосмузі по якій вона їздить додому, що вони й вирішили зробити цього ж вечора. Він передав ОСОБА_2 держак від лопати, яким необхідно було "оглушити" потерпілу. По дорозі до лісосмугу біля естакади він підібрав і взяв з собою половинку білої силікатної цеглини щоб у разі потреби застосувати її при нападі на потерпілу. Коли ОСОБА_3 проїхала повз них, ОСОБА_2 наздогнав її та завдав останній держаком від лопати удару по затилку, від якого потерпіла впала на землю на правий бік. Він також підбіг до них тримаючи половину цеглини у руці, а потерпіла в цей час запитала, що вони роблять назвавши їх за прізвищами. ОСОБА_3 стояла на колінах, а ОСОБА_2 завдав їй держаком від лопати декілька ударів по голові, від чого той зламався на декілька частин. Після чого, він завдав декілька ударів по голові ОСОБА_3 цеглиною і вона впала перевернувшись на спину обличчям вверх, а він тримаючи цеглину однією рукою завдав їй ще декілька ударів в область скроні та ока, потім взяв цеглину двома руками і нею завдав ОСОБА_3 приблизно 6-7 ударів по голові. Коли цеглина впала з рук, він наказав ОСОБА_2 взяти її та "добити" ОСОБА_3, на що той погодився та завдав потерпілій ще декілька ударів по голові. ОСОБА_2 закинув сумку, картонні ящики та велосипед потерпілої в лісосмугу, куди вони за руки відтягнули й саму ОСОБА_3 . Він підібрав жіночу сумочку, з якої по дорозі біля залізничного мосту дістав приблизно 7000 грн та ваучери поповнення рахунку, а сумочку викинув. Потім половину грошей та ваучерів віддав ОСОБА_2 ;
- показань потерпілої ОСОБА_4, доньки загиблої, котра пояснила суду, що в день події приблизно о 19:45 ОСОБА_3 телефонувала їй та сказала, що все добре і вона їде до дому, а після 21:00 її чоловіку зателефонували й повідомили, що знайшли матір у лісі. На місці події вона побачила ОСОБА_3 метрів за 20 від дороги, котра повідомила, що насильницькі дії щодо неї вчинив ОСОБА_1 . Сумка та велосипед були також закинуті подалі від дороги, з сумки пропало 7000 грн;
- показаннями свідка ОСОБА_6, чоловіка загиблої, який пояснив, що 29 березня 2017 року почав розшукувати дружину, оскільки вона не повернулась додому та знайшов її в лісосмузі, вона лежала скривавлена, вся голова була в крові;
- показаннями свідка ОСОБА_7, котрий пояснив, що в день події до нього прийшов ОСОБА_6 та повідомив, що знайшов дружину у лісі, а на місці злочину він побачив потерпілу, у неї була розбита голова, велосипед був в стороні, на узбіччі лежала половина цеглини в крові, а поліція знайшла закривавлену палку;