Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 328/2577/18
провадження № 51-3022км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Піх Ю. Г.,
в режимі відеоконференції
захисника Калашник М. П.,
засудженого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого Ганюкова В. Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12018080000000224, на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 травня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Токмак Запорізької області, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 17 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Стягнено з ОСОБА_1 на корить потерпілого ОСОБА_2 6 926,70 грн матеріальної та 140 000 грн моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 травня 2019 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінено, засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. У решті вирок залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та викладених у вироку, 02 серпня 2018 року, близько 20 год 25 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Fiat Regata" д/н НОМЕР_1 автодорогою Енергодар-Василівка-Бердянськ в с. Покровське Токмацького району Запорізької області з боку м. Токмака в напрямку м. Запоріжжя, у порушення вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, рухався зі швидкістю понад 59,2 км/год, що перевищує максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті. При цьому під час перетину ОСОБА_3 проїзної частини справаналіво по ходу руху автомобіля, ОСОБА_1, маючи технічну можливість уникнути наїзду, відповідних заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу не вжив, та скоїв наїзд на пішохода. У результаті цього ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді численних травм тіла, що у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла на місці події.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції в зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що апеляційний суд при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не врахував тяжкість кримінального правопорушення, наслідки у виді смерті людини, його позицію. Також вказує, щовсі наведені в ухвалі дані про особу засудженого та обставини, враховані судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання.
В запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність, на його думку, доводів касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 та його представник Ганюков В. Д. підтримали доводи касаційної скарги.
Прокурор просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Калашник М. П., посилаючись на необгрунтованість доводів касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, при цьому засуджений надав копії квитанцій на підтвердження часткового відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 76 123, 1 грн.