Постанова
Іменем України
25 лютого 2020 р.
м. Київ
Справа № 594/996/18
Провадження № 51-3610км19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Костюка О. С.,
потерпілої ОСОБА_1,
представника потерпілої Когута О. В. в режимі відеоконференції,
захисника Денисової Т. С. в режимі відеоконференції
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року у кримінальному провадженні № 120182100050000162 відносно
ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Панівці Борщівського району Тернопільської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини:
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 15 лютого 2019 року відносно ОСОБА_2 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді його госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 .
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, 12 червня 2018 року біля 19.00 год. ОСОБА_2, знаходячись на узбіччі дороги АДРЕСА_1 , поряд із домогосподарством АДРЕСА_1, де він проживає, під час суперечки, яка переросла у конфлікт, з ОСОБА_3, наніс останньому декілька ударів дерев`яною палицею в область голови та тулуба, тим самим заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року зазначену ухвалу місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 зазначає про незаконність судових рішень в частині вирішення цивільного позову та порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог потерпілої, що батьки ОСОБА_4 знали про його психічний стан і не зробили нічого для відвернення завданої шкоди. Також вказується, що суд безпідставно не визнав доказами документи на підтвердження матеріальних збитків.
У запереченнях на касаційну скаргу потерпілої захисник ОСОБА_2 - адвокат Денисова Т. С. вказує на безпідставність доводів касаційної скарги потерпілої та просить залишити судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Потерпіла ОСОБА_1 та її представник підтримали касаційну скаргу, просили скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Потерпіла при цьому зазначила, що вважає також незаконною в частині вирішення цивільного позову і ухвалу суду першої інстанції.
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги потерпілої.
Захисник Денисова Т. С., яка взяла участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення касаційної скарги, вважала її безпідставною.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт вчинення ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та застосовано до нього, як до особи, ще на момент вчинення нею цього діяння і на час постановлення судових рішень не усвідомлювала значення своїх дій та не могла ними керувати, примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1186 Цивільного кодексу України, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, неповнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.