ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 753/6628/19
провадження № 51-5586 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Руденко О.П.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Чаплинського Ю.М.,
потерпілої ОСОБА_2,
представників потерпілої Вергуна І.Т., Синиченка О.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами засуджених на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року стосовно
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Матяшівка Обухівського району
Київської області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця м. Києва, який проживає за адресою:
АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2019 року, залишеним без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, засуджено:
- ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;
- на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2019 року, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців;
- ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
За вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнано винуватими у тому, що вони вчинили злочин за таких обставин.
Так, ОСОБА_3 13 грудня 2018 року, близько 09 год за попередньою змовою з ОСОБА_1, знаходячись на вул. Любарській, 3 у м. Києві, діючи відповідно до попередньо розподілених ролей, згідно з якими ОСОБА_1 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_3 незаконно проник до вказаного будинку, звідки таємно, повторно, викрав майно ОСОБА_2, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 13 110 грн 33 коп.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції або закрити кримінальне провадження стосовно нього. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно засудив його за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки інкримінованого злочину він не вчиняв. Зазначає, що обмовив себе у вчиненні злочину через здійснення на нього тиску під час досудового розслідування. Посилається на те, що судовими інстанціями не враховано показання ОСОБА_3 про те, що попередньої змови між ними не було, інкримінований злочин останній вчинив сам. Вказує також на те, що впізнання за фотокарткою було проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Засуджений ОСОБА_3 у касаційній скарзі, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції або змінити судові рішення в частині міри покарання та розміру стягнення матеріальної шкоди. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції при призначенні міри покарання не врахував визнання ним винуватості та неправильно визначив розмір відшкодування завданих збитків. Вказує на те, що його затримання було проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а свідки, показання яких суд узяв до уваги, є зацікавленими особами. Посилається на те, що в журналі судового засідання переплутані його показання з показаннями ОСОБА_1 . Крім того, зазначає про те, що ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину не причетний.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор, потерпіла та її представники заперечили проти задоволення касаційних скарг, просили залишити їх без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ч. 1 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.