Постанова
Іменем України
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 194/120/19
провадження № 51-6011 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Марчук Н.О., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Мухи Я.І. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040400000439, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Копейська Челябінської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, останнього разу - вироком Юр?ївського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року за ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці, звільненого умовно-достроково 03 липня 2017 року на невідбутий строк покарання 7 місяців 2 дні,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у середині жовтня 2018 року, діючи умисно, повторно, перебуваючи поблизу с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, незаконно придбав, переніс до місця свого проживання, що на АДРЕСА_1, та зберігав для власного вживання без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 53,92 г.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2019 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задоволено, вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2019 року в частині призначеного покарання змінено.
Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Муха Я.І. ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що апеляційний суд недостатньо врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_1 злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Крім того, на думку прокурора, апеляційний суд належним чином не вмотивував рішення в частині звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що таке звільнення негативно вплине на кінцеву мету покарання, як це визначено ст. 65 КК України, не сприятиме виправленню ОСОБА_1, ураховуючи, що останній раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, проте належних висновків для себе не зробив. Також зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 раніше звільнявся від відбування покарання з випробуванням, однак у період іспитового строку вчинив новий злочин, що свідчить про безпідставність застосовування щодо нього положень ст. 75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор Піх Ю.Г. підтримала касаційну скаргу прокурора Мухи Я.І., просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Висновки суду щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 309 КК України у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.
У касаційній скарзі прокурор вказує про незаконність ухвали апеляційного суду у зв`язку з м`якістю призначеного ОСОБА_1 покарання та безпідставним звільненням останнього від його відбування.
Колегія суддів погоджується з такими доводами прокурора з огляду на наступне.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, ухвали, що перевіряються в апеляційному порядку. Вона повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною, обґрунтованою і вмотивованою.