ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 202/4449/18
провадження № 51-4141км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Піх Ю.Г.,
представника потерпілого Оскаленко М.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року та касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2019 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпра, жителя того ж міста ( АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_2 01 травня 2018 року о 12 год, за попередньою змовою з невстановленими особами № 1 та 2, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, які надавали вказівки щодо виконання злочину, використовуючи заздалегідь заготовлені нафтопродукти, прибув до будинку № АДРЕСА_3 на автомобілі "Volkswagen Polo" (державний номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_3, який про злочинні наміри вищезазначених осіб не був поінформований, та підпалив припаркований поруч із вищезгаданим будинком автомобіль марки "Infinity EX35" (державний номерний знак НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_1 .
У результаті цих дій автомобіль, належний потерпілому ОСОБА_1, повністю втратив свою економічну цінність і не може використовуватися за цільовим призначенням.
Дніпровський апеляційний суд вироком від 15 травня 2019 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував та постановив новий, яким ОСОБА_2 призначено покарання за частиною 2 статті 194 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовими рішеннями, просить їх змінити з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що місцевий суд помилково врахував як кваліфікуючу ознаку вчинення ОСОБА_2 злочину "за попередньою змовою групою осіб", оскільки диспозиція частини 2 статті 194 КК такої ознаки не містить. Апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув та їх не усунув.
Потерпілий ОСОБА_1 у поданій ним скарзі не погоджується з вироком апеляційного суду, просить скасувати його з підстав невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок м`якості та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Стверджує, що апеляційний суд належним чином не розглянув доводів його апеляційної скарги щодо необхідності призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років та не врахував, що засуджений вчинив злочин за попередньою змовою групою осіб, що є обтяжуючою обставиною відповідно до статті 67 КК. Не зважив апеляційний суд також і на те, що засуджений спричиненої злочином шкоди не відшкодував, натомість чинить опір у розслідуванні злочину стосовно осіб, у змові з якими його вчинив, а тому твердження суду про те, що ОСОБА_2 зізнався у скоєному злочині та розкаюється є необґрунтованими.
Крім того, потерпілий стверджує, що апеляційний суд безпідставно зазначив у вироку щодо непоінформованості ОСОБА_3 про злочинні наміри інших осіб, оскільки це питання в судовому засіданні не було досліджено, а з протоколу допиту цієї особи як свідка вбачається, що саме він залучив засудженого до вчинення злочину.
Заперечень на касаційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просила касаційну скаргу прокурора задовольнити, а також підтримала касаційну скаргу потерпілого за доводами, викладеними у ній.
Представник потерпілого Оскаленко М.Ю. наполягала на задоволенні касаційної скарги потерпілого ОСОБА_1 .
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, представника потерпілого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за частиною 2 статті 194 КК у касаційних скаргах прокурора і потерпілого не оспорюються.
Згідно з частиною 2 статті 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Однак апеляційний суд вищевикладених вимог не дотримався та не перевірив всіх доводів, викладених у апеляційних скаргах прокурора та потерпілого ОСОБА_1, що є порушенням вимог КПК, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.