ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
справа № 164/2506/17
провадження № 51-4087км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Лисюка В.В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030010004028, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника Лисюка В.В. на ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 травня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 307 КК - на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- за ч. 1 ст. 321 КК - на строк 2 роки;
- за ч. 2 ст. 307 КК - на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів - на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2016 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2019 року зміниввироку частині призначеного покарання:
- виключив із резолютивної частини вироку вказівку про призначення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 307 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна;
- на підставі ч. 1 ст. 71 КК визначив ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
В іншій частині вирок залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він з метою збуту придбав у не встановлені слідством час і спосіб та зберігав таблетки "Субутекс" із вмістом наркотичних речовин. 16 липня 2017 року близько 17:00 ОСОБА_1, перебуваючи поряд з Маневицькою ЦРЛ, умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_2 за 100 грн частину таблетки "Субутекс", яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін масою 0,0007 г.
Надалі ОСОБА_1 з метою збуту придбав у не встановлені слідством час і спосіб та зберігав таблетки "Сонат" із вмістом сильнодіючих лікарських засобів. 31 серпня 2017 року близько 15:25 ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання у смт Маневичі, умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_2 за 150 грн дві таблетки "Сонат", які містять сильнодіючий лікарський засіб - зопіклон масою 0,0143 г.
Крім того, ОСОБА_1 з метою збуту повторно придбав у не встановлені слідством час і спосіб та зберігав таблетки "Субутекс" із вмістом наркотичних речовин. 12 вересня 2017 року близько 13:34 ОСОБА_1, перебуваючи поблизу кафе "Чайна" в смт Маневичі, умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_2 за винагороду в сумі 200 грн частину таблетки "Субутекс", яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - бупренорфін масою 0,0026 г.
Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення в частині обвинувачення його за частинами 1, 2 ст. 307 КК та виправдати у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
На обґрунтування своїх доводів засуджений зазначає, що:
- за наявності підстав для закриття провадження у зв`язку з недоведеністю його винуватості у збуті наркотичних засобів провадження закрито не було;
- апеляційний суд на порушення вимог ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив йому в повторному дослідженні матеріалів кримінального провадження;
- при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) порушено вимоги КПК та відповідних нормативних актів: не зафіксовано всіх обставин проведених НСРД; до участі в оперативній закупці залучено свідка ОСОБА_3 - особу, яка не має доступу до державної таємниці,немає дозволу слідчого судді на огляд мобільного телефону;
- прокурор у постанові про проведення контролю за вчиненням злочину не дотримався вимог п. 7 ст. 271 КПК (щодо викладенняобставин, які б свідчили про відсутністьпід час НСРД провокування особи на вчинення злочину);
- показання свідка ОСОБА_3 є недопустимим доказом, оскільки вони суперечливі та свідчать про провокацію з боку правоохоронних органів, крім того, ОСОБА_3 є обвинуваченим, а також закупником в інших кримінальних провадженнях;
- наявні в провадженні докази отримано з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, а тому вони є неналежними та недопустимими.
У касаційній скарзі захисник Лисюк В.В. посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що:
- апеляційний суд на порушення вимог статей 404, 419 КПК безпідставно відмовив стороні захисту в повторному дослідженні обставин, які було досліджено судом неповністю та з порушеннями, не мотивував належним чином свого рішення про залишення вироку без зміни та безпідставно не задовольнив вимоги апеляційної скарги щодо визнання ОСОБА_1 невинуватим у зв`язку із відсутністю доказів його винуватості;
- є підстави вважати, що мала місце провокація з боку правоохоронних органів на збут наркотичних засобів;
- з наявних доказів не вбачається, яким чином свідок ОСОБА_3 був залучений до участі у справі як особа, що буде здійснювати оперативну закупку;
- свідок ОСОБА_3 у суді підтвердив показання обвинуваченого про те, що саме він був ініціатором купівлі наркотичного засобу в ОСОБА_1, та зазначив, що має проблеми із законом, щодо нього відкрито кримінальне провадження, він є закупником і в іншому провадженні, однак суд не взяв до уваги ці його показання;
- винуватість ОСОБА_1 не підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, проте апеляційний суд наявні докази не проаналізував, не перевірив правильності кваліфікації дій обвинуваченого та не надав відповідей на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- засуджений та захисник підтримали вимоги, викладені в касаційних скаргах;
- прокурор вважала судові рішення законними та обґрунтованими й просила залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК, та правильність кваліфікації його дій за цим законом у касаційних скаргах не оскаржуються. Водночас засуджений та захисник заперечують винуватість ОСОБА_1 за частинами 1, 2 ст. 307 КК.