ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 686/20328/18
провадження № 51-2335км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Костюка О.С.,
потерпілої ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018240250000351, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кудринці Хмельницького району, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 листопада 2018 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 3 квітня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 листопада 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Хмельницький апеляційний суд 3 квітня 2019 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 у частині призначення покарання і ухвалив новий вирок, яким призначив йому за ч. 2 ст. 286 КК покарання у виді 7 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 11 травня 2018 року близько 12:50, не володіючи посвідченням водія, не маючи навиків керування транспортним засобом, порушуючи п. 2.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), сів за кермо мотоцикла "Сіzeta 350", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, без бокового причепа та на порушення вимог п.п. "а" п. 2.9 ПДР, керуючим цим мотоциклом у стані алкогольного сп`яніння, здійснюючи всупереч п.п. "г" п. 2.3 ПДР перевезення пасажира ОСОБА_1 без мотошолома, рухаючись по польовій дорозі в напрямку від села Немиченці до села Кудринці Хмельницького району зі швидкістю близько 60 км/год, на порушення п. 12.1, п.п. "б" п. 2.3 ПДР проявив неуважність, не обрав з урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, та стану транспортного засобу в межах установленої безпечної швидкості руху, щоб мати змогу контролювати його рух та безпечно керувати ним і в районі між електроопорами №148-149 допустив падіння вказаного мотоцикла лівою стороною на дорожнє покриття.
Унаслідок цього пасажир мотоцикла ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді:
- саден у лівій та правій надлопаткових ділянках, садна та крововиливів в м`яких тканинах крижової ділянки, садна на зовнішній поверхні правого плечового суглоба, садна на тильній поверхні лівої кисті, які відносяться до категорії легких;
- перелому склепіння та основи черепа, забоїв лобних та скроневих часток головного мозку, лівобічної субдуральної гематоми, субарахноїдальних крововиливів півкуль мозочка, садна та крововиливу в м`яких тканинах потиличної ділянки голови, які відносяться до категорії тяжких, що небезпечні для життя в момент заподіяння і від отримання яких ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14:45 в Хмельницькій обласній клінічній лікарні.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити вироки судів першої та апеляційної інстанцій, призначивши йому покарання у межах нижньої межі санкції ч. 2 ст. 286 КК.
На обґрунтування своїх доводів указує на те, що:
- апеляційний суд не правильно зазначив у вироку про те, що він фактично не визнав вини в інкримінованому йому злочині й легковажно ставиться до того, що внаслідок його винних дій було вчинено тяжкий злочин;
- вважає, що він щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні, оскільки давав послідовні показання, щиро зізнався, що їхав за кермом і не справився з керуванням, внаслідок чого допустив падіння мотоцикла;
- суд безпідставно взяв до уваги показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки ці свідки не вказали, що напої, які він вживав, були саме спиртними, і їх показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_5 ;
- безпідставним є посилання суду на те, що факт вживання ним алкоголю підтверджується висновком судово-токсикологічної експертизи, оскільки кров у нього відбирали через 8 годин після ДТП;
- з урахуванням судової практики суд першої інстанції безпідставно врахував при призначенні покарання обставину вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння як таку, що обтяжує покарання, оскільки вона увійшла в об`єктивну сторону складу злочину фактично як кваліфікуюча ознака;
- при призначенні покарання суди не врахували, що він є особою молодого віку, має постійне місце проживання, працює неофіційно, але має постійний стабільний заробіток і готовий відшкодовувати цивільний позов, якщо він в подальшому буде заявлений, ним частково через рідних було відшкодовано кошти в розмірі 4000 грн;
- з огляду на судову доповідь органу пробації про середній ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення покарання, призначені йому судами першої та апеляційної інстанцій у виді позбавлення волі на строк 5 і 7 років відповідно, є занадто суворими.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги не надійшло.
У судовому засіданні засуджений вимоги касаційної скарги підтримав, а потерпіла та прокурор вважали вирок суду апеляційної інстанції законним і просили залишити його без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи засудженого щодо істотного порушення кримінального процесуального закону та щодо суворості покарання, яке йому призначено, є необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання.