Постанова
іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 552/2170/15-к
провадження № 51-5229 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Руденко О.П.,
захисника Щербакова Є.А.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Щербакова Є.А. на вирок Київського районного суду
м. Полтави від 22 грудня 2015 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013180030000102, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Полтави від 22 грудня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 365-2 КК до покарання у виді штрафу
з урахуванням ч. 2 ст. 53 КК у розмірі майнової шкоди, що становить 471 400 447 грн, з позбавленням права займати посади, пов`язані зі здійсненням адміністративно- господарських та організаційно-розпорядних функцій підприємств усіх форм власності, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна.
Цивільний позов ВАТ "Бурова компанія Букрос" задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь товариства 471 400 447 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди.
Вирішено питання щодо судових витрат у кримінальному провадженні.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 19 вересня 2019 року зазначений вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 3 ст. 365-2 КК, а саме, у зловживанні ним своїми повноваженнями як особою,
яка здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг арбітражного керуючого, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки, за таких обставин.
ОСОБА_1 , маючи ліцензію арбітражного керуючого № НОМЕР_2
від 15 червня 2012 року, видану згідно з наказом Міністерства юстиції України від
5 червня 2012 року № 824/5, будучи призначеним відповідно до постанови господарського суду Полтавської області від 4 грудня 2012 року у справі № 18/257 ліквідатором боржника ВАТ "Бурова компанія "Букрос" та наділеним повноваженнями керівника (органів управління) банкрута, в тому числі з управління та розпорядження майном банкрута, реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, в період ліквідаційної процедури з 4 грудня 2012 року до
19 березня 2013 року всупереч цілям та завданням зі здійснення заходів щодо задоволення в порядку вказаного Закону вимог кредиторів шляхом продажу майна боржника, заради досягнення і вирішення яких він ними наділений, незважаючи на покладені на нього обов`язки під час реалізації своїх прав та обов`язків діяти сумлінно і розумно з урахуванням інтересів боржника і його кредиторів, додержуватися вимог Закону України від 7 квітня 2011 року № 3206-VI "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв), діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,
з метою надання неправомірної вигоди для ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування"
у вигляді набуття за договором купівлі-продажу цією юридичною особою права власності на 12 свердловин за ціною 852 500 грн, яка станом на 1 березня 2013 року є нижчою за мінімальну ринкову на 471 400 447 грн, підписав від імені ВАТ "Бурова компанія "Букрос" договір купівлі-продажу 12 свердловин.
Так, 1 березня 2013 року, точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1
в м. Києві АДРЕСА_2 ) уклав шляхом підписання від імені
ВАТ "Бурова компанія "Букрос" (Продавець) з директором ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" (Покупець) ОСОБА_2 договір купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцеві індивідуально-визначене майно:
- свердловину № 455 "Тищенківська" (Шишацький р-н, Полтавська обл.) за ціною
73 000 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 40 889 810 грн;
- свердловину № 1 "Славківська" (Решетилівський р-н, Полтавська обл.) за ціною
74 200 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 41 076 406 грн;
- свердловину № 2 "Шкурупіївська" (Решетилівський р-н, Полтавська обл.) за ціною 72 800 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 38 876 882 грн;
- свердловину № 3 "Шкурупіївська" (Решетилівський р-н, Полтавська обл.) за ціною 71 900 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 40 278 211 грн;
- свердловину № 4 "Тищенківська" (Шишацький р-н, Полтавська обл.) за ціною
66 700 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 38 669 290 грн;
- свердловину № 100 "Новогригоріївська" (Машівський р-н, Полтавська обл.) за ціною 58 900 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 34 524 398 грн;
- свердловину № 107 "Кошевойська" (Миргородський р-н, Полтавська обл.) за ціною 73 100 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 38 981 017 грн;
- свердловину № 108 "Сорочинська" (Миргородський р-н, Полтавська обл.) за ціною 73 000 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 38 030 260 грн;
- свердловину № 138 "Краснознамянська" (Гадяцький р-н, Полтавська обл.) за ціною 67 700 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 38 367 470 грн;
- свердловину № 140 "Краснознамянська" (Гадяцький р-н, Полтавська обл.) за ціною 72 200 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 38 087 323 грн;
- свердловину № 141 "Краснознамянська" (Гадяцький р-н, Полтавська обл.) за ціною 74 900 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 45 383 342 грн;
- свердловину № 147 "Клинсько-Краснознаменська" (Гадяцький р-н,
Полтавська обл.) за ціною 74 100 грн без ПДВ, мінімальна ринкова ціна якої становила 39 088 538 грн, а Покупець зобов`язується прийняти зазначені об`єкти
і сплатити Продавцеві договірну ціну за них.
Того ж дня ОСОБА_1 від імені ВАТ "Бурова компанія "Букрос" та
ОСОБА_2 від імені ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" на виконання умов договору купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна від 1 березня 2013 року підписали акт приймання-передачі майна, тобто відбулася фактична передача майна, що було предметом купівлі-продажу.
22 березня 2013 року ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" перерахувало на рахунок ВАТ "Бурова компанія "Букрос" № НОМЕР_1 у ПАТ "Мегабанк" оплату за вказане майно в розмірі 852 500 грн згідно з договором купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна від 1 березня 2013 року.
За цим договором було відчужено 12 свердловин за загальною ціною 852 500 грн без ПДВ, мінімальна ринкова вартість яких на час укладення договору становила 472 252 947 грн, унаслідок чого ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" одержало неправомірну вигоду у вигляді набуття права власності на зазначене майно за ціною на 471 400 447 грн, нижчою за мінімальну ринкову, а ВАТ "Бурова компанія "Букрос" було спричинено тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди в розмірі 471 400 447 грн, що в 821 971 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник Щербаков Є.А. просить скасувати постановлені щодо засудженого ОСОБА_1 вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність. Суть доводів захисника зводиться до тверджень про те, що за ч. 3 ст. 365-2 КК ОСОБА_1 засуджено необґрунтовано, оскільки
в його діях відсутній склад злочину. Захисник зазначає, що у зв`язку з тим, що ВАТ "Бурова компанія "Букрос" не заподіяно матеріальних збитків, у діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК. Вказує, що однією з ознак складу цього злочину є спричинення тяжких наслідків у вигляді заподіяння збитків, але поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від
21 листопада 2013 року у справі № 910/7708/13 визнано недійсним договір купівлі-продажу індивідуально визначеного майна від 1 березня 2013 року, укладений між товариствами, вказана постанова набрала законної сили та є чинною. Про те, що право власності на свердловини не змінювалося свідчать і відомості у Реєстрі нафтогазових свердловин, що власником вказаних 12 свердловин з часу корпоратизації ВАТ "Бурова компанія "Букрос" є саме це товариство, свердловини згідно з щорічним інвентарним описом товарно-матеріальних цінностей перебували на його балансі.
Крім того, вважає, що не отримання ОСОБА_1 особисто неправомірної вигоди та відсутність у нього корисного мотиву на вчинення службового злочину вказує на відсутність в його діях суб`єктивної сторони інкримінованого йому злочину.
Захисник звертає увагу на те, що вирок стосовно ОСОБА_1 винесено
з порушенням правил територіальної підсудності.
Також вказує, що постанову прокурора Київського району м. Полтави від
27 листопада 2014 року про скасування постанови про закриття кримінальної справи прийнято поза межами компетенції прокурора та кримінального процесуального закону, вона є незаконною, а тому постанова старшого слідчого Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 6 жовтня 2014 року про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є чинною та законною. Захисник вважає, що внаслідок незаконного і необґрунтованого прийняття прокурором рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження вчинені у ньому процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення, у тому числі притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності з 27 листопада
2014 року, є недопустимими та незаконними і мали стати підставою для скасування вироку та ухвали і закриття кримінального провадження.
Сторона захисту стверджує, що правові висновки, зроблені в судових рішеннях під час призначення покарання ОСОБА_1, суперечать статтям 5, 53 КК, а крім того судом порушено норми права при вирішенні цивільного позову.
Оскільки апеляційний суд усе це залишив поза увагою, захисник вважає ухвалу цього суду також незаконною і такою, що суперечить вимогам статей 7, 9, 10, 404, 409 КПК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат
Щербаков Є.А. підтримали подану касаційну скаргу.
Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника і просила залишити судові рішення стосовно ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено
в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, доводи в касаційній скарзі захисника Щербакова Є.А. про необґрунтованість засудження ОСОБА_1 за
ч. 3 ст. 365-2 КК були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який обґрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки вони не були підтверджені. Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду.
У результаті касаційного перегляду було встановлено, що висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, зроблено з дотриманням ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Зокрема, такого висновку місцевий суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаного в судовому засіданні засудженого ОСОБА_1, який вину
у вчиненому злочині визнав повністю; показань представників потерпілої юридичної особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ; постанови господарського суду Полтавської області від 4 грудня 2012 року у справі № 18/257 про визнання банкрутом ВАТ "Бурова компанія "Букрос" та призначення ОСОБА_1 ліквідатором цього товариства; ліцензії на право провадження діяльності арбітражного керуючого серії НОМЕР_2, виданої ОСОБА_1 на підставі наказу Міністерства Юстиції України від 5 червня 2012 року № 824/5 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 355670 щодо ФОП ОСОБА_1 ; вилученого під час обшуку 18 березня 2015 року протоколу комітету кредиторів ВАТ "Бурова компанія "Букрос" від 17 березня 2013 року; виконаного на бланку арбітражного керуючого ОСОБА_1 безадресним замовленням на оцінку - визначення ринкової вартості майна в процедурі ліквідації - 12 споруд ліквідованих з геологічних причин свердловин, що належать ВАТ "Бурова компанія "Букрос", на території Полтавської області від 22 лютого 2013 року; договору купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна від 1 березня 2013 року, укладеного в м. Києві між ВАТ "Бурова компанія "Букрос" в особі ліквідатора ОСОБА_1 та ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" в особі директора ОСОБА_2 ; акта приймання-передачі майна від 1 березня
2013 року, укладеного ОСОБА_1 від імені ВАТ "Бурова компанія "Букрос" та ОСОБА_2 від імені ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування"; вилучених
у порядку тимчасового доступу матеріалів банківської справи ПАТ "Мегабанк" щодо розрахункового рахунку ВАТ "Бурова компанія "Букрос" № 26002160939; вилучених в порядку тимчасового доступу з господарського суду Полтавської області
з матеріалів господарської справи № 18/257 належних чином засвідчених копій документів; звітів ОСОБА_1 про проведену роботу в процедурі ліквідації ВАТ "Бурова компанія "Букрос" від 18 лютого 2013 року та про проведену роботу в процедурі розпорядження майном ВАТ "Бурова компанія "Букрос" від 31 травня 2013 року; рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/7708/13 від
21 травня 2013 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна від 1 березня 2013 року, укладеного між ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" та ВАТ "Бурова компанія "Букрос" та визнано право власності за ТОВ "Інвест-Нафтогазвидобування" на 12 відповідних свердловин; ухвали господарського суду Полтавської області від 29 липня 2013 року № 18/257; постанови Харківського апеляційного господарського суду Полтавської області від 12 вересня 2013 року у справі № 18/257; постанови Київського апеляційного господарського суду Полтавської області від 21 листопада 2013 року у справі
№ 910/7708/13, якою визнано недійсним договір купівлі-продажу індивідуально-визначеного майна від 1 березня 2013 року і згідно зі змістом якого цей договір було укладено з боку ВАТ "Бурова компанія "Букрос" розпорядником майна
ОСОБА_1 з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ним не було дотримано процедури відчуження майна боржника, встановленої Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також з перевищенням наданих йому повноважень; висновками будівельно-технічних експертиз щодо дійсної вартості свердловин від 29 грудня 2014 року