Постанова
Іменем України
28 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 303/1232/15
провадження № 61-9565св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Мукачевська міська рада, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Кожух О. А., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Мукачевської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що пунктом 4 рішення 71 сесії п`ятого скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадянам м. Мукачева" від 29 січня 2015 року № 1318 вирішено розділити спірні земельні ділянки на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, порівну між землекористувачами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з врахуванням відступів, визначених у Генеральному плані 1989 року. Вказане рішення є протиправним, оскільки земельна ділянка ОСОБА_2 частково накладається на земельну ділянку ОСОБА_1, яка перебуває у приватній власності останньої, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю. Також оскаржуване рішення суперечить рішенню Мукачівської міської ради Закарпатської області від 30 квітня 2014 року № 1116 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність", яким надано їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, орієнтованою площею 0,10 га. Відповідач самовільно захопив частину земельних ділянок, які належать їй на праві власності та користування, де протиправно встановлює огорожу, чим створює перешкоди у користуванні цим майном.
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення 71 сесії п`ятого скликання Мукачівської міської ради від 29 січня 2015 року № 1354 "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадян м. Мукачева" щодо розділення порівну спірних земельних ділянок між землекористувачами ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у володінні та користуванні належними на праві власності та праві користування земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу самовільно встановленої ним огорожі в межах цих земельних ділянок.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 02 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 користується земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, проте в матеріалах цивільної справи відсутні письмові докази (державні акти на право приватної на власності на землю або Витяг про державну реєстрацію права власності на землю), що сторони у справі є законними власниками земельних ділянок, якими користуються, що встановлено національним законодавством України, що у свою чергу і встановлено Висновком судового експерта від 28 квітня 2017 року № 08/16. ОСОБА_1 звертається до суду та просить скасувати пункт 4 рішення 71 сесії п`ятого скликання Мукачівської міської ради від 29 січня 2015 року № 1354 "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадян м. Мукачево", проте в матеріалах справи відсутнє таке рішення Мукачівської міської ради, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином визначити правомірність винесення оскаржуваного рішення, будь-яких уточнень чи змін до позовних вимог ОСОБА_1 не подавались, а отже, у задоволенні такої вимоги необхідно відмовити. Позивач не подала суду жодного письмового доказу у підтвердження того, що одна із земельних ділянок належить їй на праві приватної власності, і відповідачем порушено ДБН.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 . Визнано незаконним та скасовано пункт 4 рішення 71 сесії шостого скликання Мукачівської міської ради Закарпатської області "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадянам м. Мукачева" від 29 січня 2015 року № 1318. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу встановленої ним огорожі.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що помилковим є посилання суду, як на підставу для відмови у задоволенні позову, відсутність доказів належності сторонам у справі земельних ділянок на праві приватної власності, оскільки відповідно до частини другої статті 152 ЗК України вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю вправі не тільки власник, а й землекористувач. У позовній заяві ОСОБА_1 вказувала на порушення її прав як землекористувача та посилалася на припис статті 152 ЗК України. Тобто, така мотивація суду є неналежною та суперечить нормам матеріального права. Щодо предмета оскарження, то дійсно, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_3 зазначено про скасування пункту 4 рішення Мукачівської міської ради від 29 січня 2015 року № 1354, і рішення міської ради з такими реквізитами немає. Проте до позовної заяви долучено витяг із рішення Мукачівської міської ради 71 сесії шостого скликання від 29 січня 2015 року за № 1318. Виходячи зі змісту позовної заяви та інших, наданих сторонами (зокрема позивачем) матеріалів, саме рішення № 1318, за твердженням позивача, порушує її права. Саме це рішення досліджувалося судами, щодо нього надавалися сторонами пояснення та оцінка щодо його законності. Тобто, зазначення у прохальній частині позовної заяви номеру оскаржуваного рішення як "1354" є технічною опискою позивача.
Оскільки оспорюване рішення органу місцевого самоврядування про поділ спірних земельних ділянок порівну між сторонами не узгоджується із наявністю у ОСОБА_1 державного акта на право власності на землю від 13 грудня 2000 року ЗК № 014-00727 та суперечить раніше прийнятим Мукачівською міською радою рішенням від 30 квітня 2014 року № 1116 та від 21 жовтня 2010 року № 1354, то таке рішення не може вважатися законним. Крім того, воно створить додаткову невизначеність у питанні розмежування земельних ділянок між сторонами, що є неприпустимим. Самим рішенням так і не вирішено конкретно варіанти розподілу земельних ділянок, до рішення не долучено картографічні матеріали щодо варіанту розподілу. Тобто, фактично межовий спір між сторонами так і не вирішено. До остаточного розмежування спірних земельних ділянок та отримання сторонами спору відповідних правовстановлюючих документів із конкретизованими межами земельних ділянок, спорудження однією із сторін будь-яких межових знаків чи огорож (навіть виходячи з фактичного користування земельною ділянкою) є неприпустимим, оскільки це свідчитиме про порушення майнових прав та інтересів іншої сторони. За таких обставин, споруджена ОСОБА_2 огорожа підлягає знесенню, оскільки її будівництво здійснено без належних для цього правових підстав.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки у тексті позовної заяви двічі (абзац 1 та абзац 3) позивач посилається на рішення Мукачівської міської ради від 29 січня 2015 року № 1354, вважаючи його протиправним, тобто визначила предметом позову саме рішення Мукачівської міської ради № 1354. Земельний спір між сторонами триває з 2001 року і саме з цього часу вони не можуть отримати державні акти. Державний акт право приватної власності серії ЗК-№ 014-00727, наданий позивачем, не зареєстрований у встановленому порядку, кадастровий номер відсутній, у ньому не визначені чіткі межі земельної ділянки.
У липні 2019 року Мукачівська міська рада Закарпатської області подала до суду пояснення на касаційну скаргу, у якому зазначено, що фактично судовий спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо усунення перешкод триває довгий час. На сьогоднішній день є чинними рішення Мукачівського міськрайонного суду від 14 вересня 1988 року, яким надано дозвіл на проведення будівництва житлового будинку на земельній ділянці 600 кв. м на підставі письмової згоди його матері, також рішення Мукачівської міської ради від 21 жовтня 2010 року № 1354 про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки на АДРЕСА_2, площею 0,0926. Чинним є державний акт від 13 листопада 2000 року ЗК № 014-00727, згідно з яким ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,0131 га для ведення особистого підсобного господарства на АДРЕСА_1 .
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Встановлені судами обставини
Відповідно до витягу з рішення Мукачівської міської ради 71 сесії шостого скликання від 29 січня 2015 року за № 1318 "Про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадянам м. Мукачева", пунктом 4 вирішено розділити спірні земельні ділянки порівну між землекористувачами: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_2, з урахуванням відступів визначених у генплані 1989 року. Підставою винесення рішення є висновок юридичного відділу Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (лист від 01 жовтня 2014 року № 24/04-08) та відсутність документів, які давали б сторонам безперечне право на отримання у власність земельних ділянок, які перебувають у їхньому фактичному користуванні.
Будинок АДРЕСА_1, належав на праві власності ОСОБА_5 і знаходився на земельній ділянці площею 1 816,00 кв. м. Після смерті ОСОБА_5 власниками 1/2 частини будинку стали: ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (мати сторін спору) у рівних частках. Порядок користування будинком та земельною ділянкою встановлено рішенням Народного суду м. Мукачева від 10 червня 1974 року, згідно з яким права сторона ділянки шириною 15,9 кв. м закріплена за ОСОБА_6, а ліва сторона шириною 12 кв. м - за ОСОБА_1 .
Щодо земельної ділянки ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_1, право власності на 1/2 частини будинку та земельної ділянки перейшло до позивача, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06 липня 1994 року. Рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області від 22 квітня 1997 року дозволено позивачу провести будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 1 200 кв. м.
Актом відводу земельної ділянки Державно-адміністративного підприємства "Архітектура" Мукачівської міської ради Закарпатської області від 15 грудня 1998 року, позивачу проведено відвід земельної ділянки загальною площею 1 200,00 кв. м на АДРЕСА_1, із зазначенням габаритів земельної ділянки з визначеними лінійними розмірами. Також із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0131 га для ведення особистого підсобного господарства на АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на землю від 13 грудня 2000 року ЗК № 014-00727. Державний акт виданий на підставі рішення Виконавчого комітету Мукачівської міськради від 28 січня 1999 року № 19.
Згідно з листом Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 01 жовтня 2014 року № 24/04-08, рішенням Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 28 січня 1999 року № 19 земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м передано у приватну власність ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку (право власності посвідчене державним актом ЗК № 014-00612), та земельну ділянку площею 131 кв. м передано в приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого підсобного господарства (право власності посвідчено державним актом ЗК № 014-00727).