Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 522/946/17
провадження № 61-3274св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2017 року у складі судді Тарасова А. В. та постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод в користуванні власністю.
Позовна заява мотивована тим, що згідно договору купівлі-продажу від 28 жовтня 1992 року позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка була реконструйована в житловий будинок, якому присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_2 .
28 березня 2008 року позивачу було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на вказаний будинок.
Позивач зареєстрований в спірному будинку з 1992 року та на теперішній час позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися своїм майном, в зв`язку з протиправними діями ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Вселено ОСОБА_1 в житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні спірним житловим будинком.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач чинить позивачу, як власнику частини спірного будинку, перешкоди в його користуванні, внаслідок чого порушує право власності позивача.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
08 лютого 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року. Справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, не повно з`ясовано обставини справи. Судом першої інстанції безпідставно не розглянуто зустрічний позов ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 без її присутності.
Судами не надано оцінки доказам, що у власності позивача є інші об`єкти нерухомості, а також судами не взято до уваги, що спірний будинок не поділено в натурі, а відтак вказане вселення призведе до порушення прав відповідача.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Приморського районного суду міста Одеси. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року задоволено. Зупинено виконання рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2017 року та постанови апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного
процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 07 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 28 жовтня 1992 року ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Спірна квартира була реконструйована, їй була присвоєна нова поштова адреса - АДРЕСА_2 .
28 березня 2008 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_2
У 1994 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був розірвано рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 березня 2008 року.
З довідки-виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію, судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований за спірною адресою з 1992 року, а відповідачка зареєстровано з 22 листопада 1995 року.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, по справі № 390/1512/15-ц, було визнано спірний будинок об`єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку.