Постанова
Іменем України
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 444/1496/16-ц
провадження № 61-8005св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Замківська сільська рада Жовківського району Львівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що після смерті його дядька ОСОБА_2 залишився житловий будинок АДРЕСА_1 (далі - житловий будинок).
Жовківська Дежавна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове нерухоме майно. Вказав, що інших спадкоємців, крім нього, немає. Просив визнати його право власності на житловий будинок.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 05 вересня 2016 року позов задоволено.
Визнано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що померлий ОСОБА_2 був останнім членом колгоспного двору. Також судом першої інстанції взято до уваги рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2015 року, відповідно до якого позивачу ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті дядька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 вересня 2016 року скасовано, та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його позову про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Вирішено питання судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_2 були спадкоємці першої черги, а саме ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка та мала право на частку у спадковому майні, як член колгоспного двору, розпорядилася своєю власністю на випадок смерті, посвідчивши заповіт на користь ОСОБА_3, відтак відсутні правові підстави для визнання права власності на спадкове майно за позивачем ОСОБА_1 . Суд першої інстанції зазначені обставини та докази, які містяться у справі № 444/1483/15 не дослідив, до участі у справі ОСОБА_3 не залучив, внаслідок чого при прийнятті рішення допустив порушення норм матеріального права, що стало причиною прийняття незаконного рішення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
15 квітня 2019 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року та залишити в силі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 вересня 2016 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не встановлено коло всіх спадкоємців, а також було порушено пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України, а саме не зупинено провадження у даній справі до вирішення справи № 44/1483/15-ц за позовом ОСОБА_3 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, третьої особи: Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що призвело до порушення норм матеріального права, зокрема, але не виключно частини першої статті 1276 ЦК України.
Також судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, а саме розглянуто справу без присутності позивача, та необґрунтовано відмовлено у задоволенні його клопотання про перенесення судом розгляду справи, чим порушено право позивача на його захист у суді.
Доводи інших учасників справи
09 червня 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, та залишити без змін оскаржуване рішення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовківського районного суду Львівської області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спірний будинок в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько ОСОБА_2, який був рідним братом його батька ОСОБА_5 .
Після смерті дядька залишилося спадкове майно - спірний житловий будинок, який відноситься до суспільної групи господарств "колгоспний двір".
З Витягу № 41125322 від 04 серпня 2015 року про реєстрацію в спадковому реєстрі вбачається, що у Жовківській державній нотаріальній конторі 04 серпня 2015 року зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 за заявою позивача ОСОБА_1 .
Постановою Державної нотаріальної контори Жовківського району від 06 серпня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 через відсутність правовстановлюючих документів.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 18 липня 2018 року у справі № 444/1483/15-ц, первісний позов ОСОБА_3 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 . В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.