Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 635/2208/16-ц
провадження № 61-23269св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харітонова Яна Михайлівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_4, на постанову апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харітонової Я. М. про визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона перебуває з ОСОБА_7 в зареєстрованому шлюбі з 20 березня 1997 року. Під час шлюбу ними набуто у власність земельну ділянку площею 0,1500 га та житловий будинок на АДРЕСА_1 .
24 лютого 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 без її (позивача) згоди, як дружини, укладено договір іпотеки вищезазначених земельної ділянки та житлового будинку.
Посилаючись на наведене, просила:
- визнати недійним договір іпотеки №714 від 24 лютого 2016 року, предметом обтяження якого є житловий будинок та земельна ділянка загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер №6325158200:00:011:0025, за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ;
- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харітонової Я. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28428191 від 24 лютого 2016 року 17:56:11 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28426607 від 24 лютого 2016 року 17:07:25.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2017 року у складі судді Полєхіна А. Ю. позов ОСОБА_8 задоволено.
Визнано недійним договір іпотеки від 24 лютого 2016 року № 714, предметами обтяження якого є житловий будинок АДРЕСА_2, та земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер №6325158200:00:011:0025, за цією адресою, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харітоновою Я. М.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28428191 від 24 лютого 2016 року 17:56:11 державного реєстратора приватного нотаріуса Харітонової Я. М. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28426607 від 24 лютого 2016 року 17:07:25 державного реєстратора приватного нотаріуса Харітонової Я. М.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харітонової Я. М. на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 367,47 грн з кожного.
Суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно придбано у період перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а тому передача цього майна в іпотеку без згоди дружини суперечить вимогам закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2018 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_5 у позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що чинним законодавством передбачено певний порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту укладення шлюбу. Єдиною формальною процедурою є проставлення передбаченого статтею 4 Гаазької конвенції від 05 жовтня 1961 року апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Дані вимоги ОСОБА_8 дотримано не було, оскільки ксерокопія свідоцтва про шлюб належним чином не оформлена, відбитку апостиля не містить.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харітонової Я. М. про визнання недійсним договору іпотеки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Витребувано з Харківського районного суду Харківської області цивільну справу № 635/2208/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 20 березня 1997 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено шлюб, про що Міським бюро реєстрації міста Нью-Йорк видано свідоцтво № НОМЕР_2.
13 серпня 2012 року Харківським районним судом Харківської області постановлено рішення у справі № 2034/8965/2012 про визнання за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер №6325158200:00:011:0025, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок загальною площею 148,60 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якого за ОСОБА_7 13 вересня 2012 року зареєстровано право власності на житловий будинок та видано державний акт на земельну ділянку.
24 лютого 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, відповідно якого ОСОБА_9 передав в іпотеку ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, та земельну ділянку, загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер №6325158200:00:011:0025, яка знаходиться за цією ж адресою.
Договір іпотеки укладено з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у ОСОБА_6 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 липня 2015 року у справі № 642/5298/15ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів.
24 лютого 2016 року ОСОБА_9 у заяві на ім`я приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харитонової Я. М. повідомив, що на момент придбання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, та земельну ділянку, загальною площею 0,1500 га, кадастровий номер №6325158200:00:011:0025, розташованій за цією ж адресою, "у зареєстрованому шлюбі, в тому числі громадянському, не перебував та не проживав однією сім`єю ні із ким з жінок".
ОСОБА_3 ознайомлений з цією заявою, що засвідчено його особистим підписом.
Відповідно до пункту 4 договору іпотеки на момент його укладення прав та вимог інших осіб на предмет іпотеки немає, під забороною (арештом) та в податковій заставі не перебуває. Іпотекодавець свідчить, що до предмету іпотеки не пред`явлені будь-які позови майнового та немайнового характеру. Іпотекодавець свідчить, що предмет іпотеки не знаходиться в спільній власності з третіми особами.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_5 посилалась на те, що, передаючи спірне майно в іпотеку ОСОБА_3, ОСОБА_9 приховав факт перебування у зареєстрованому шлюбі з нею і приватний нотаріус посвідчив правочин без її ( ОСОБА_5 ) письмової на те згоди, тому просила визнати цей правочин недійсним.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.