Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 598/784/17
провадження № 61-43814св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом -Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІМЕКС-ІНВЕСТ", ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІМЕКС-ІНВЕСТ",
відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2018 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В., Бершадської Г. В., Ткач О. І. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01 лютого 2017 року № 2,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 2 157 623,00 грн заборгованості за договором безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року №30/05/2016.
Позивач зазначив, що 30 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" (далі - ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР") і ОСОБА_1 було укладено договір безвідсоткової поворотної позики № 30/05/2016, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 2 157 623,00 грн на умовах, визначених договором, та зобов`язався повернути їх до 31 грудня 2016 року. 01 лютого 2017 року між ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" та ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" був укладений договір відступлення права вимоги № 2, згідно якого ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" відступило ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" право вимоги за договором безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016, що був укладений між ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" та ОСОБА_1 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 вимогу про повернення боргу, надіслану йому 17 травня 2017 року залишив без реагування, боргу в сумі 2 157 623,00 грн не повернув, позивач просив його вимоги задовольнити.
27 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою до ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" та ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 2 від 01 лютого 2017 року.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив, що 30 травня 2016 року між ним та ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" було укладено договір безвідсоткової поворотної позики № 30/05/2016, згідно умов якого ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" зобов`язалося надати йому безвідсоткову поворотну позику в розмірі 2 500 000,00 гривень в строк до 01 жовтня 2016 року. Згідно видаткових касових ордерів, наданих позивачем в якості доказів до позовної заяви, він отримав 2 157 623,00 грн позики. За умовами цього договору строк повернення позики був визначений, як 31 грудня 2016 року. Додатковою угодою від 21 вересня 2016 року до договору безвідсоткової поворотної позики № 30/05/2016 від 30 травня 2016 року, сторонами було погоджено внесення до договору пункту 20, яким передбачено: "без письмової згоди двох Сторін даного Договору - Позикодавця та Позичальника - заборонити передавати третім особам свої права та/або обов`язки (їх частину), які виникають з цього Договору".
Посилаючись на те, що договір від 01 лютого 2017 року між ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" та ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" про відступлення права вимоги № 2 був укладений без його згоди, ОСОБА_1 просив визнати договір відступлення права вимоги № 2 від 01 лютого 2017 року недійсним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року провадження в частині позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01 лютого 2017 року № 2 закрито.
Рішенням Збаразького районного суду від 16 квітня 2018 року у складі судді Гудими І. В. у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016 відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 2 від 01 лютого 2017 року задоволено. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 01 лютого 2017 року № 2, що був укладений між ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" та ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ". Вирішено питання розподілу судових витрат.
Визнаючи недійсним договір відступлення права вимоги та відмовляючи у задоволенні позову про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснена без згоди позичальника ОСОБА_1 та цим порушено його права.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" задоволено. Рішення Збаразького районного суду від 16 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто на користь ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" із ОСОБА_1 2 157 623,00 грн заборгованості за договором безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01 лютого 2017 року № 2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 як у суді першої інстанції так і в апеляційному суді не надав жодного доказу, передбаченого законом, який би підтвердив факт, що заміна кредитора у зобов`язанні без його, як позичальника, згоди, порушила його цивільне право та яке саме право порушено цим правочином. Такі обставини відсутні і у наданих ОСОБА_1 протоколі № 2109/16 засідання загальних зборів учасників ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" від 21 вересня 2016 року та додатковій угоді до договору безвідсоткової поворотної позики, які не містять обставин обґрунтування необхідності доповнення договору відступлення права вимоги забороною укладати договір відступлення вимоги без згоди боржника.
Апеляційний суд дійшов висновку, що саме по собі укладення 01 лютого 2017 року між ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" та ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" договору відступлення права (про заміну кредитора у зобов`язанні) без згоди боржника ОСОБА_1, без доведення ним настання негативних наслідків таким укладенням договору, не є підставою для визнання договору недійсним. Таким чином апеляційний суд вважав, що оскільки договір відступлення права вимоги є чинний, а відтак ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" має право вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2 157 623,00 грн, яка боржником не заперечується, позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково скасував правильне рішення місцевого суду, яке було ухвалено з додержанням норм як матеріального так і процесуального права.
Доводом касаційної скарги є те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норму статті 516 ЦК України, адже на його думку із матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою до договору безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016 встановлено заборону передавати третім особам свої права та обов`язки, які виникають із договору без письмової згоди двох сторін, у зв`язку із чим неправомірно не застосовано приписи статті 204 ЦК України.
Заявник також вказував на те, що з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" здійснює діяльність на ринку фінансових послуг без відповідного дозволу регулятора.
Касаційна скарга містить посилання заявника на порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке виразилось у тому, що він не мотивував причин відхилення письмових доказів та пояснень представників власників ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР", якими було підтверджено, що додаткова угода дійсно укладалась.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Збаразького районного суду Тернопільської області.
22 листопада 2018 року справа № 598/784/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 30 травня 2016 року між ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було укладено договір безвідсоткової поворотної позики № 30/05/2016, відповідно до якого товариство зобов`язалось надати ОСОБА_1 в строк до 01 жовтня 2016 року грошові кошти у розмірі 2 500 000,00 грн, а позичальник ОСОБА_1 зобов`язується повернути надану позику в строк до 31 грудня 2016 року.
Вказаний договір укладено відповідно до протоколу № 2705/16 засідання загальних зборів учасників ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" від 27 травня 2016 року.
ОСОБА_1 за цим договором позики отримано грошові кошти у розмірі 2 157 623,00 грн, гроші позикодавцю не повернуто.
01 лютого 2017 року між ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" (Первісний кредитор) та ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 2.
Відповідно до пункту 1.1 договору відступлення, Первісний кредитор відступив Новому кредиторові право вимоги за договором безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016, що укладений між Первісним кредитором ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" та ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 1.3 договору відступлення права вимоги встановлено, що до нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступних обов`язків: повернення заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 2 157 623, 00 грн.
Відповідно до пункту 1.4 договору відступлення права вимоги до Нового кредитора переходять усі без винятку права та обов`язки Первісного кредитора за Основним зобов`язанням.
За вимогами пункту 2.1.1 Новий кредитор зобов`язаний перерахувати Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги за основним зобов`язанням у розмірі 1 500 000,00 грн.
17 травня 2017 року ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" направлено письмову вимогу ОСОБА_1 про повернення боргу, де зазначено, що ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" відступило ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" право вимоги за договором безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016, і що ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" вимагає у ОСОБА_1 сплатити 2 157 623,00 грн заборгованості за договором безвідсоткової поворотної позики № 30/05/2016 від 30 травня 2016 року. Ця вимога ОСОБА_1 залишена без відповіді.
Юридичну особу - ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" припинено. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено: дата запису про державну реєстрації припинення 26 грудня 2017 року, номер запису № 10701170036027259, підстава для внесення запису - судове рішення господарського суду м. Київ про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 22 листопада 2017 року, справа № 910/6858/17.
ОСОБА_1 надано суду копію протоколу № 2109/16 засідання загальних зборів учасників ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" від 21 вересня 2016 року про надання згоди на укладення додаткової угоди до договору безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016 та копію укладеної 21 вересня 2016 року між ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" та ним додаткової угоди до договору безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016, згідно чого сторонами було погоджено внесення до договору пункту 20, яким передбачено: "без письмової згоди двох Сторін даного Договору - Позикодавця та Позичальника - заборонити передавати третім особам свої права та/або обов`язки (їх частину), які виникають з цього Договору".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 5 договору безвідсоткової поворотної позики № 30/05/2016 передбачено, що позика призначена для власних потреб позичальника ОСОБА_1 .
Згідно Акту прийому-передачі документів від 09 лютого 2017 року на виконання договору відступлення права вимоги від 01 лютого 2017 року № 2 ТОВ "КОМПАНІЯ "ГАЛИЧИНА ЦУКОР" передало ТОВ "ТІМЕКС-ІНВЕСТ" копію повідомлення про відступлення права вимоги від 08 лютого 2017 року № 08/02-17/2 та лише договір безвідсоткової поворотної позики від 30 травня 2016 року № 30/05/2016.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).